Відмінності між версіями «Спангліш»

242 байти вилучено ,  2 роки тому
Коріння спанглішу слід шукати у мові тоді ще нечисленного іспанізованого населення ([[метиси]], [[креоли]]) територій на північ від річки [[Ріо-Гранде]], які після [[Договір Гвадалупе-Ідальго|мирної угоди Ґвадалупе-Ідальґо]] [[1848]] року ([[американо-мексиканська війна]]) перейшли під управління США. Так, іспаномовне населення округу Сан-Антоніо швидко стає двомовним, засвоїло американську культуру, і в умовах заборони на освіту іспанською мовою широко використовує англійську мову, хоча так до кінця на неї не переходить. Явище стало масовим вже в другій половині [[XX століття]].
 
У США був прийнятий {{нп|Закон Джонса-Шефрота||en|ones–Shafroth Act}}<ref>[https://www.loc.gov/rr/hispanic/1898/jonesact.html Jones-Shafroth Act] The Library of Congress{{ref-en}}</ref>, підписаний президентом [[Вудро Вільсон|Вудро Вільсоном]] [[2 березня]] [[1917]] року, за яким мешканці [[Пуерто-Ріко]] отримали американське громадянство. Це збільшило кількість громадян США носіїв іспанської мови, та спростило їх пересування по країні. Це у свою чергу призвело до утворення центрів імміграції у великих північних містах, таких як Нью-Йорк, Чикаго, Детройт, а також у штаті [[Нью-Джерсі]], котрі стали ареалами спаґлішу. Так у [[Нью-Йорк]]у спенґліш є третім після англійської та іспанської, за кількістю носіїв.
 
У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в США виник брак робочої сили, особливо у сільському господарстві та залізничному транспорті. Тому урядом США було прийнято {{нп|Програма «Брасеро»|програму «Брасеро»|en|Bracero program}}, у рамках якої були залучені мексиканські наймані робітники, які після завершення дії програми поверталися на батьківщину. З [[1942]] по [[1964]] рік, під час дії програми «Брасеро», у пікові періоди кількість «брасерос» на території Сполучених Штатів доходило до півмільйона осіб<ref>''Cohen D.'' Braceros: Migrant Citizens and Transnational Subjects in the Postwar United States and Mexico. New York: The University of North Carolina Press, 2011.{{ref-en}}</ref>. Завдяки цій програмі стали більш інтенсивними процеси мовного обміну та змішання.
 
Основні носії спанґлішу зараз&nbsp;— американці мексиканського походження та інші латиноамериканці в США. Оскільки вихідці з [[Латинська Америка|Латинської Америки]] стали найчисленнішою меншиною США, спанґліш поширюється все інтенсивніше, на відміну від інших іммігрантських мов. Спанґлішякі уособлюєзникають. головнуАкадемія проблемуіспанської латиноамериканців країни, особливо в регіонах їх традиційного компактного проживання (Південно-Західмови США)&nbsp;— відсутністьпроводить повноцінноїкампанії системипо освітизахисту наіспанської іспанськіймови мовівід в США і проблема збереження рідної мовиспенґлішу. Цей феномен знайшов відображення в [[Преса|пресі]], [[кінематограф]]ії, народному [[гумор]]і і&nbsp;т.&nbsp;д.
 
Спанґліш не існує у чистому та незмінному вигляді, а знаходиться в постійному русі, невпинно адаптуючись до нових умов. Є кілька різновидів спанґлішу: чиказький, кубинський, пуерто-ріканський, техасько-мексиканський, домініканський тощо. Спанґліш абсолютно природним чином присутній як на вулицях так і у школах, його вживають політики, релігійні діячі та журналісти на радіо і телебаченні, а також в інтернеті.
 
Спанґліш абсолютно природним чином присутній як на вулицях так і у школах, його вживають політики, релігійні діячі та журналісти на радіо і телебаченні, а також в інтернеті.
 
== Приклади змішаного тексту на спангліші ==
Анонімний користувач