Тихий океан: відмінності між версіями

 

== Економічно-політичне значення ==

 

Найбільші світові прибережно-морські розсипи [[рутил]]у і [[циркон]]у знаходяться на східному і південно-східному узбережжі Австралії, ільменіто-цирконієві піски — вздовж західного берега Північної Америки від [[Аляска|Аляски]] до [[Каліфорнія|Каліфорнії]], багаті розсипи [[каситерит]]у біля берегів Південно-Східної Азії, титано-магнієві піски в прибережній зоні [[Японія|Японії]]. Прибережно-морські розсипи Аляски багаті на [[золото]] і [[платина|платину]]. На дні глибоких (понад 3 000 м) районів Тихого океану виявлені великі поклади залізо-манганових конкрецій, найбагатша зона площею близько 6 мільйонів км² між 6 і 20° північної широти і приблизно між 180 і 120° західної довготи. В Тихому океані розвідано понад 120 нафтових і нафтогазових родовищ, з яких майже 70 % в експлуатації. Основні райони морського нафтовидобутку: південна частина Каліфорнійського шельфу, [[затока Кука]], Аляска (див. [[Нафтогазоносний басейн Затоки Кука]]), затока Гуаякіль (Еквадор), західний шельф Японії, затока Бохайвань (КНР), протока [[Басса]], [[Малайський архіпелаг]], Північний острів Нової Зеландії, [[Бруней]], [[Таїланд]], [[Малайзія]], [[Індонезія]], [[Перу]]. Видобуток [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] ведеться біля берегів Японії.