Суфізм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 84:
До кінця IX&nbsp;в. суфізм зблизився із шиїтським й ісмаїлітським езотеризмом. Найважливішим елементом цих течій було символіко-алегоричне тлумачення тексту корану ([[тавіль]]) і добування його «схованого» змісту ([[батин (сховане)|батин]]), що доступний лише «посвяченим». Традиції тавіля дали початок теософським вченням про світобудову й містичне одкровення ([[кашф]]). Суфізм сприйняв також елементи [[Алхімія|алхімії]], [[Фізіогноміка|фізіогноміки]], науки про символіку цифр і букв (джафр) і так далі<ref name="ИЕС1991-228" />.
 
У ході теософських міркувань ряд суфійських мислителів, серед яких ан-Нурі (пом. в 907&nbsp;р.) і аль-Харраз (розум. в 899&nbsp;р.), прийшли до ствердження, що кінцевим пунктом «шляху до богаБога» є не тільки його «споглядання» (мушахада), але й «знищення», «розчинення», а потім «перебування» у Бозі особистості суфія ([[фана]]/[[бака (суфізм)|бака]]). Ці твердження викликали різку критику суннітських богословів, тому що були витлумачені ними як визнання субстанціонального поєднання (іттіхад, хулул) Бога й людини. Деякі автори теософських й екстатичних висловлень ([[ат-тустари]], [[ас-салімія]], [[аль-хакім ат-тірмізі]], [[ан-нурі]]) часто переслідувалися владою, однак лише деякі з них піддавалися покаранню публічною стратою ([[Мансур аль-Халадж|аль-Халладж]], [[Ібн Ата]], [[Айн аль-кудат аль-хамадані|Айн аль-Кудат, аль-Хамадані]]). Знаменитий «сп'янений» містик аль-Бістамі оповідав у поетичній формі про своє «сходження» (мірадж) до божественної сутності й єднання з нею. Він проповідував крайні форми суфійського переживання й зазнав в себе на батьківщині в широкої популярності й авторитету. Підозріле ставлення до суфіїв з боку суннітських авторитетів змушувало суфіїв бути обережними. Суфії шукали компромісні рішення й невпинно проголошували свою прихильність Корану й сунні пророка Мухаммеда. «Помірні» суфії (аль-Джунайд й ін.) відмежовувалися від найбільш сміливих висловлень представників «крайнього», або «екстатичного» суфізму (аль-Бістамі, [[Мансур аль-Халадж|аль-Халладж]] й ін.)<ref name="ИЕС1991-228" />.
 
Соціальну базу раннього суфізму становили в основному дрібні торговці й ремісники. Людей з богословською освітою серед них було мало. Уже на ранньому етапі суфізму найважливішим елементом суфізму було оволодіння його теорією й практикою під керівництвом духовного наставника (шейха, [[муршид]]а). Шейхи жадали від починаючих суфіїв (мюридів) повного підпорядкування й визнання його авторитету у всіх релігійних і світських питаннях. Найбільших суфійських учителів стали йменувати «святими» (валі, авлія) або «божественними полюсами» (кутб, актаб). У цьому можна вбачати вплив шиїтських [[Імамат|вчень про імамів]]. Мюриди й прості люди почали приписувати своїм наставникам «богообраність», здатність до здійснення чудес ([[карамат]]), тлумаченню «схованого» змісту священних текстів тощо. Перекази про подвиги «святих» ставали творами фольклору, обростаючи при цьому неймовірними подробицями. Дійшло до того, що наприклад, аль-Хакіма ат-Тірмізі фактично прирівняв авлію в правах із пророками й думав, що суфійська «святість» є новим етапом пророцтва<ref name="ИЕС1991-228" />.
 
Передача суфійського знання й «благодаті» ([[барака]]) від шейха до мюрида здійснювалася в процесі тривалого навчання. По закінченні навчання учень одержував з рук учителя суфійське руб'я (хірка), що надавало право на самостійну проповідь. ЗвичайноЗазвичай вийшливихідці з різних областей [[Ісламський світ|ісламського світу]] мюриди поверталися в рідні місця. Там вони засновували суфійські гуртки (халакат) і обителі (завія, ханака) для підготівки вже своїх учнів, що забезпечило швидке поширення суфізму<ref name="ИЕС1991-228" />.
[[Файл:TombSalimChisti.jpg|thumb|200px|left|Суфійська мечеть в Індії. Видно як ісламські традиції переплітаються з індуїзмом.]]