Відмінності між версіями «Львівське музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси»

нема опису редагування
Серед них: лауреати державної премії ім. Т. Г. Шевченка [[Турчак Степан Васильович|С. Турчак]], А. Кушніренко, [[Тріо сестер Байко|сестри Байко]], ректор-академік В.Кузь, народні артисти [[Гамкало Іван Дмитрович|І. Гамкало]], [[Микитка Тарас Остапович|Т.Микитка]], [[Бабич Ростислав Олексійович|Р.Бабич]], С. Магера, [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксана]] та [[Білозір Ігор Йосипович|Ігор]] Білозіри, Степан П'ятничко, заслужені артисти України М. Процев’ят, І. Жук, В.Пекар, М.Галій, С.Лісецький, О. Кураш, М. Дудчак , Н. Романюк, М. Хохлогорська, видатні музиканти Є. Федоренко, В. Яценяк, З. Демцюх, М. Бурбан, В. Чучман, Р.Филипчук, В. Гречинський, Б. Косопуд, Ю. Трицецький, [[Коструба Лілія Олександрівна|Л. Коструба]], [[Табаков Павло Анатолійович|П. Табаков]] та багато інших знаних музикантів України та за її межами.
 
Свого часу Б. Завойський, І. Небожинський та інші відомі митці закладали основи, той музичний дух, яким були просякнуті стіни музпеду. Багатьом творам [[Кос-Анатольський Анатолій Йосипович|А. Кос – Анатольського]], [[Козак Євген Теодорович|Є. Козака]], [[Сімович Роман Аполлонович|Р. Сімовича]], І. Вимера путівку в життя дали саме хорові колективи музпеду. Це було єдине училище в Україні, де були представлені всі типи хорів: мішаний (керівник – Є. Федоренко), чоловічий (керівник – М. Телюк), і три жіночих (керівники – Б. Кокотайло, З. Демцюх, Ю. Антків). Їх склад перебільшував 120 чоловік.
 
«... Тут і стіни співають. Кращої лабораторії для композитора годі й знайти.» - говорив А. Кос – Анатольський, проходячи коридорами училища в очікуванні чергового дебютного виконання своїх творів хоровими колективами училища.
Цьогоріч славний музпед (якщо офіційно – музичне відділення Педагогічного коледжу) випускає останній четвертий курс і припиняє своє існування. Величний заклад, колективи якого у 80-х роках вражали своїм професіоналізмом всю Україну, доживає свої останні дні. Але Львівське музично-педагогічне училище ім.Філарета Колесси вписало яскраву сторінку в музичну освіту України.
 
 
<u>Історична довідка</u>
 
В 80-х роках училище було визначене Міністерством освіти України як базове для музично-педагогічних відділень педучилищ України. Випускники училища при розподілі на роботу направлялися музичними керівниками дитячих садочків або вчителями музики в усі області України. В 1996 році училище було реформоване у відділення музичного мистецтва Львівського педагогічного училища №1. В 1999 році Педагогічний коледж (такий статус на той час отримало Педагогічне училище №1) увійшов як структурний підрозділ до Львівського державного університету імені [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Івана Франка]]. У 2001 році відділення музичного мистецтва Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка було акредитоване за першим акредитаційним рівнем, а також одночасно ліцензоване на підготовку спеціалістів другого акредитаційного рівня „Бакалавр" спеціальності 6.020200 „Музична педагогіка і виховання". З 2006 року на базі музично-педагогічного училища була створена кафедра музичного мистецтва, що увійшла в структуру факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка.
В 1996 році училище було реформоване у відділення музичного мистецтва Львівського педагогічного училища №1.
В 1999 році Педагогічний коледж (такий статус на той час отримало Педагогічне училище №1) увійшов як структурний підрозділ до Львівського державного університету імені [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Івана Франка]].
У 2001 році відділення музичного мистецтва Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка було акредитоване за першим акредитаційним рівнем, а також одночасно ліцензоване на підготовку спеціалістів другого акредитаційного рівня „Бакалавр" спеціальності 6.020200 „Музична педагогіка і виховання".
З 2006 року на базі музично-педагогічного училища була створена кафедра музичного мистецтва, що увійшла в структуру факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка.
Свого часу Б. Завойський, І. Небожинський та інші відомі митці закладали основи, той музичний дух, яким були просякнуті стіни музпеду. Багатьом творам [[Кос-Анатольський Анатолій Йосипович|А. Кос – Анатольського]], [[Козак Євген Теодорович|Є. Козака]], [[Сімович Роман Аполлонович|Р. Сімовича]], І. Вимера путівку в життя дали саме хорові колективи музпеду. Це було єдине училище в Україні, де були представлені всі типи хорів: мішаний (керівник – Є. Федоренко), чоловічий (керівник – М. Телюк), і три жіночих (керівники – Б. Кокотайло, З. Демцюх, Ю. Антків). Їх склад перебільшував 120 чоловік.
 
«... Тут і стіни співають. Кращої лабораторії для композитора годі й знайти.» - говорив А. Кос – Анатольський, проходячи коридорами училища в очікуванні чергового дебютного виконання своїх творів хоровими колективами училища.
Цьогоріч славний музпед (якщо офіційно – музичне відділення Педагогічного коледжу) випускає останній четвертий курс і припиняє своє існування. Величний заклад, колективи якого у 80-х роках вражали своїм професіоналізмом всю Україну, доживає свої останні дні. Але Львівське музично-педагогічне училище ім.Філарета Колесси вписало яскраву сторінку в музичну освіту України.
 
 
49

редагувань