Апеляція: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Raider (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Апеляція — одна з форм оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах до суду вищої (апеляційної) інстанції, що має право переглядати справу. Апеляційне провадження як важлива гарантія справедливості судових рішень існує в переважній більшості сучасних держав, які належать до різних правових систем, як основна (наприклад, у [[Великобританія|Великобританії]]) або одна з основних форм перегляду судових рішень (у [[США]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]] та ін.). Апеляційна інстанція переглядає справу в повному обсязі або в певній її частині як з фактичних, так і з юридичних підстав, але в межах скарги, поданої стороною в процесі. Як і суд першої інстанції, апеляційна інстанція розглядає справу по суті і, провівши власне дослідження доказів, приймає рішення, яке замінює рішення нижчого суду, хоча за своїм змістом воно може бути таким самим.
В радянському судочинстві апеляції не було оскльки вона вважалася способом затягування справи та «буржуазним пережитком».
[[Категорія:Право]]
|