Вікіпедія

Чепіль: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Назва: абзац
→‎Назва: уточнення джерел
Рядок 54:
Існує версія, що етимологія назви тюркська, і це слово означає «ніж для нарізки кормів худобі»<ref>{{Cite book|title=Джерела, ви мої джерела...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2009|publisher=ВБ Балдрук|location=Балаклія|pages=14-15|language=Українська|isbn=}}</ref>.
 
За легендою, на місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир'ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль»<ref>{{Cite book|title=Чому саме "Чепіль"?|last=|first=|year=|publisher=Серп і молот, 2000 р., 03.03|location=Балаклія|pages=|language=Українська|isbn=}}</ref> <ref>{{Cite book|title=СонцеШануймо надкрай Чепелемсвій...|last=ЗгурськийГребенюк|first=В.Леонід Петрович|year=2011|publisher=//СоціалістичнаВД Харківщина, 1964 , 20 вересняБалдрук|location=Балаклія|pages=131|language=Українськаукраїнська|isbn=978 - 966 - 2138 - 14 - 6}}</ref>.
 
== Економіка ==
Рядок 80:
Ніякого, ні примірного, ні основного статуту комуни не було і взяти його було ніде. Розробляли все самі&nbsp;— статут сільськогосподарської комуни було вироблено Наркомземом УРСР в 1924 році. А поки що життя і діяльність регламентувалися самими, інколи доходило й до курйозів: з розповідей членів комуни відомо, що на початку було усуспільнено все майно&nbsp;— не лише засоби виробництва, а й особисті речі, аж до ложки.
 
Сьогодні деякі правила, за якими жили комунари, можуть здатися наївними. Але головні з них не завадило дотримувати і сьогодні. Наприклад: «Кожен, хто вступив у комуну, повинен твердо пам'ятати, що хто працює, той і їсть, тому має зразково виконувати покладену на нього роботу, пам'ятаючи, що коли він працює на всіх, то й усі працюють на нього. Не залишай своє денне завдання незавершеним. Пильно охороняй інтереси та майно комуни. Не вживай спиртних напоїв і не веди розгулу. Утримуй в санітарному стані: будинок, двір і будови комуни, пам'ятай, що за тобою слуг немає. Кожен вступаючий в комуну зобов'язується (письмово) безперечно виконувати правила, невиконання їх тягне за собою покарання аж до виключення з комуни» <ref>{{Cite book|title=СонцеНепротореними над Чепелемшляхами|last=ЗгурськийДмитрієв|first=ВФ.|year=19641987|publisher=//СоціалістичнаСерп Харківщинаі молот, №№99-102|location=20 вересняБалаклія|pages=|language=Українська|isbn=}}</ref>.
 
Комуна робила успіхи, стала відомою не лише на Харківщині, але й в республіці. Свідченням успіхів&nbsp; «Плуга і молота» є й те, що її керівник&nbsp; Акакій Григорович Коляда був обраний делегатом Всеукраїнського з'їзду колгоспників і Всеукраїнської наради колгоспників у 1925 році.
Рядок 92:
Це дало можливість покінчити із зрівнялівкою, бо в кінці звітного року підраховувалося, хто й скільки має вироблених робочих днів, прибуток уже ділили на кількість цих днів. Це сприяло налагодженню роботи, бо ж кожен намагався мати більше і тому працював краще. Так поступово, крок за кроком, йшов перехід до розподілу в залежності від кількості і якості затраченої праці, тобто до соціалістичного принципу.
 
Сільгоспкомуна «Плуг і молот» 1924 року налічувала вже 70 працівників, мала в обробітку «118 [[десятина (одиниця площі)|дес.]] землі, 5 коней, 6 волів, 12 корів, 6 плугів, 11 [[борона|борін]], 3 [[сівалка|сівалки]], 1 [[косарка|косарку]], 1 [[молотарка|молотарку]], 5 [[віз|підвід]]» <ref>ДАХО,{{Cite ф. Р-185book|title=Джерела, оп.ви 2,мої спрджерела.296,..|last=Гребенюк|first=Леонід аркПетрович|year=2009|publisher=ВБ 20Балдрук|location=Балаклія|pages=58|language=українська|isbn=}}</ref>.
 
Восени 1929 року в Чепелі створено [[товариство спільного обробітку землі|товариство зі спільного обробітку землі]] «Шлях до комуни», яке об'єднало 19 сімей селян, всього 87 чоловік. А комуна «Плуг і молот» станом на 1 жовтня 1930 року вже об'єднувала «124 господарства, 680 селян, землі мала 868 га, 70 коней, 14 волів, 13 корів, 55 овець, 5 тракторів, 20 плугів, 7 молотарок, 5 снопов'язалок, 4 [[жниварка|жатки]]» <ref>ДАХО,{{Cite ф. Р-37-38book|title=Джерела, оп.ви 1,мої сп.джерела|last=Гребенюк|first=Леонід 12, арк 3,Петрович|year=2009|publisher=ВБ 12-13Балдрук|location=Балаклія|pages=58|language=Українська|isbn=}}</ref> і навіть водяний млин.
 
1929 року в селі були організовані два колгоспи: «Нове життя» і «Зоря», та згодом, після реорганізації існуючих сільгоспартілей, 1936 року, тут працювали три колгоспи, що об'єднували 100&nbsp;% жителів села: «Плуг і молот», «Соцнаступ» та ім. Демченка.
Рядок 115:
;монументальні
* [[Файл:Чепіль, пам'ятний знак.jpg|міні|Пам'ятний знак жертвам політичних репресій. Встановлений у травні 2002 року за сприяння Трохименко Оксани Ілларіонівни, голови ГО «Справедливість»]]Пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, відкритий 2002 року;
*[[Файл:Чепіль Меморіальний комплекс.jpg|міні|Пам'ятник воїнам - визволителям. Меморіальні дошки з прізвищами воїнів, похованих у братських могилах та жителів села Чепіль, учасників ІІ Світової війни]]Меморіальний комплекс полеглим у боях громадянської та ІІ Світової війни;
* Пам'ятник «Слава труду».
 
Рядок 122:
* художник [[Аверін Всеволод Григорович|Всеволод Григорович Аверін]] ([[1889]]–[[1946]]),
* зоолог [[Аверін Віктор Григорович|Віктор Григорович Аверін]] ([[1885]]–[[1955]]).
*державний діяч Засядько Олександр Федорович (1910-1963), Герой Соціалістичної Праці, на керівній роботі у вугільній промисловості в Донбасі, згодом заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. <ref>{{Cite book|title=УРЕШануймо край свій ...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=19792011|publisher=ВБ Балдрук|location=КиївБалаклія|pages=Т. 4, С. 21941|language=Українська|isbn=}}</ref>978 <ref>{{Cite- book|title=Минуле966 і- сучасне2138 села- Чепіль|last=//Перемога|first=|year=1954,14 07.11.|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=- 6}}</ref> <ref>{{Cite book|title=Джерела, ви мої джерела...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2009|publisher=ВД Балдрук|location=Балаклія|pages=65|language=Українська|isbn=}}</ref> <ref>{{Cite book|title=Стежина до Чепіля|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2010|publisher=//Сільські вісті, 27.05.|location=|pages=|language=Українська|isbn=}}</ref> <ref>{{Cite book|title=Нова книга. Шануймо край свій...|last=Кригіна|first=І.|year=2011|publisher=//Вісті Балаклійщини, 08.07.|location=|pages=|language=українська|isbn=}}</ref> <ref>{{Cite book|title=Шануймо край свій ...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2011|publisher=ВБ Балдрук|location=Балаклія|pages=121|language=Українська|isbn=978 - 966 - 2138 - 14 - 6}}</ref>
 
== Інше ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чепіль