|
'''ДмитроДмитро́ ЛисиченкоМиха́йлович Лисиче́нко''' (*[[10 жовтня]] [[1887]], [[Катеринослав|Дніпро]] - — після [[1930]], [[концтабір]] [[ГУЛАГ]] [[СРСР|СССР]]) — український [[політик]] доби [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[УНР]], [[бібліограф]], [[видавець]], [[перекладач]] [[англійська література|англійської]] та [[французька література|французької літератури]], історик української преси. Один із лідерів українського культурного руху в [[Катеринослав]]і та член [[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|проводу «Просвіти»]]. Член [[УЦР|Української Центральної Ради]].
Жертва [[СРСР|російсько-большевицького окупаційного терору]].
== Біографія ==
''Дмитро Лисиченко'' народився [[1887]] в [[Катеринослав]]і. Позашлюбний син ''Марiї Лисиченко'', мешканки села [[Червоногригорівка|Красногригорiвка]] [[Катеринославський повіт|Катеринославського повіту]]. Закінчив педагогічні курси, став урядовцем служби зборів [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]]. Водночас керував нелегальною діяльністю [[Українська соціал-демократична робітнича партія|Катеринославської організації УСДРП]], а [[1914]] відкрив у [[Катеринослав]]і українську книгарню “Слово”«Слово». З [[1910]] стає одним із лідерів [[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|місцевої «Просвіти»]], знайомиться із письменником [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимиром Винниченком]], з яким зберігає теплі стосунки до кінця життя.
=== Книгарня «Слово» ===
Книгарня “Слово”«Слово» заснована у Катеринославі 1913 і була тим центром, з якого планували розгорнути українську видавничу справу в усій південній Україні. Дмитро Лисиченко згадував:
{{text|“За реакції, що запанувала зi всесвітньою війною й поклала важку лапу на київськi українські видавництва та гадала задушити всякі вияви українського руху, потреба в книжці не зменшилась. Серед гуртка, що купчився біля книгарні “Слово”, виникла думка розпочати видавництво. Тому що на майбутній рік не передбачалося, що вийде хоч якийсь календар, спинилися на виданні календаря типу дешевого народного видання. Думку одразу ж переведено в життя. Зібрано паї й колективно складено календаря. Через місяць він побачив світ. Справа розпочалася якнайкраще i можна було сподіватися успіху й розвитку, бо енергії в iнiцiаторiв не бракувало; з матеріального боку справа також налагоджувалася. Та несподівані арешти серед українського робітництва в місті наприкінці 1915 року повиривали майже всіх ініціаторів видавництва, і вони опинились у в’язниці”.}}
=== Репресії та участь в Українській Революції ===
1915 підданий арешту. 3-го грудня на нього склали жандармський формуляр з описом бiографiчних даних та зовнiшнiх прикмет “державного«державного злочинця”злочинця». 1916 потрапив до каторжної тюрми, звідки звільнений лише після Лютневої революції 1917. Повертається до книгарні “Слово”«Слово», яка стояла опечатаною. Відкрив видавництво, яке друкувало політичну літературу соціал-демократичного напряму. Після початку російсько-большевицької окупації, видавництво перейшло на випуск дитячої літератури, видрукувавши 23 назви (зокрема, “Дніпрові«Дніпрові пороги”пороги» [[Василь Біднов|Василя Біднова]], “Збірник«Збірник найкращих пісень”пісень» [[Романченко Трохим Миколайович|Трохима Романченка]], “Книжку«Книжку-рiздвянку”рiздвянку» [[Олена Пчілка|Олени Пчiлки]], “Мандрівку«Мандрівку до осередку землі”землі» Жуля Верна, “Українське«Українське кобзарство”кобзарство» [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]]).
Наприкінці 1918 засновує видавництво “Світло”«Світло», яке почало друк великого “Словника«Словника української мови”мови» професора Дмитра Яворницького - — там були зібрані слова, які не потрапили до словника Бориса Грінченка. Але 1920, разом із виходом першого тому словника на літери А–К, видавництво “Світло”«Світло» припинило існування під тиском російських окупантів.
1920, піж загрозою арешту, Лисиченко виїжджає до Києва, де йому поталанило влаштуватися завідувачем книгарнею Вукоопспілки (колишня книгарня “Київської«Київської старовини”старовини»). У цей же час зосереджується на підготовці низки перекладацьких проєктів: з французької - — роман [[Жуль Верн|Жуля Верна]] “Мандрівка«Мандрівка до осередку землі”землі», з англійської - — твори [[Джек Лондон|Джека Лондона]] “Морський«Морський вовк”вовк», “Пошитий«Пошитий у дурні”дурні», ”Багряна«Багряна чума”чума», ”Віра«Віра в людину”людину», “Мартин«Мартин Іден”Іден». Частину перекладів [[Джек Лондон|Лондона]] видано [[1932]] у [[Харків|Харкові]] під редакцією [[Освальд Бургардт|Освальда Бургардта]].
У 1920-их викупив рукописи [[Іван Манжура|Івана Манжури]] у приватного книговидавця, передавши їх НАН України. Тоді ж співпрацює з київським часописом “Бiблiологiчнi«Бiблiологiчнi вiстi”вiстi», уклавши для Всеукраїнської академiї наук бiблiографiчний покажчик катеринославських видань. Також є автором статистичної розвiдки “Короткий«Короткий огляд української видавничої дiяльностi, преси та книготоргiвлi на колишнiй Катеринославщинi”Катеринославщинi» (1930).
=== Родина ===
Дружина Лисиченка - — Марiя Олександрiвна - — помітна постать нацiонально-визвольного руху. 1917 обралася вiд [[УСДРП]] членом Центральної Ради. З переїздом до Києва, друкувалася в перiодицi з оповiданнями та нарисами, активно виступала як перекладачка з англiйської мови. 1927–19301927—1930 в її перекладах вийшли твори Джека Лондона (близько десяти книжок), [[Майн Рід|Майн Ріда]]а, [[Етель Войнич]], [[джозеф Конрад|Джозефа Конрада]], [[Шервуд Андерсон|Шервуда Андерсона]].
=== Викрадення ОГПУ та вбивство у концтаборі ===
Лисиченки до арешту [[17 листопада]] [[1930]] жили у Києві на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]]. За постановою судової трійки при колегiї ДПУ УССР від 13 лютого 1931 засуджений до 5-ти років [[ГУЛАГ]]. Убитий в концтаборі.
Реабілітований самим окупантами 20 квітня 1989 року.
== Твори ==
* Українська преса в Катеринославі // Бібліол. вісти. 1923. № 2; Короткий огляд української видавничої діяльности, преси та книготоргівлі на колишній Катеринославщині // Там само. 1930. № 2, 3.
== Джерела ==
* Винниченко В. Щоденник. Едмонтон; Нью-Йорк, 1980. Т. 1; Чабан М. П. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–19211905—1921): Біобібліогр. слов. Дн., 2002.
* [https://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=1438 М. Чабан. Перекладач Джека Лондона і Жуля Верна]
* [https://books.google.com.ua/books?id=p_ZSDQAAQBAJ&pg=PA84&lpg=PA84&dq=%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE+%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&source=bl&ots=5MOjMdP0c8&sig=QrqCttT8dS7FCbyNXH75YInPPdo&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiDgNfFieHeAhXFXSwKHYN0CEEQ6AEwBHoECAQQAQ#v=onepage&q=%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE %20%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&f=false Український художній переклад 1920-1930-их років. Дмитро Лисиченко]
| 