Вікіпедія

Скляр Микола: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
правопис, стиль
правопис, стиль
Рядок 26:
На той час повстанці Поділля, Холодного Яру, Херсонщини, Катеринославщини, Уманщини, Таращанщини повністю нейтралізували на своїй території діяльність Красної армії.
 
Восени 1920-го року, після підписання мирного договору з Польщею у більшовиків з'явилась можливість перегрупувати сили і спрямувати Кінну армію [[Будьонний|БудьоногоБудьонного]] на південь України.
 
Невдовзі до степовиків дійшли чутки, що будьонівці палять їхні села, розстрілюють родини повстанців. Козаки почали вимагати від отамана вести їх назад — виручати рідних.
 
В жовтні 1920 року [[Кость Блакитний]] склав із себе повноваження Головного отамана Холодного Яру та вирушив ву Катеринославську губернію на чолі [[Степова дивізія|Степової дивізії]].
 
В середині жовтня — в районі с.  [[Сентова]] маршрут Степової дивізії перетнувся з маршрутом Кінної армії Будьонного, що із заходу йшла на південь України для боротьби з Врангелем. Командир ударно-розвідувального загону Степової дивізії Чорний Ворон, першим зустрів ворога. Вміло скерувавши свій загін, відволікши близько двох тисяч будьоновцівбудьонівців, Чорний Ворон повів їх у протилежний від Степової дивізії бік. В нерівному бою отаман Чорний Ворон таі більшість бійців його загону загинулозагинули.
 
Але тактичної мети було досягнуто: відволікши своїм нападом увагу, вони дали можливість Степовій дивізії вийти в район свого формування ([[Верблюжка]] — [[Варварівка (Долинський район)|Варварівка]] — [[Водяне (Петрівський район)|Водяне]] — [[Петрове (смт)|Петрове]]) і захистити своїх рідних від червоного терору.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Скляр_Микола