Інтелігенція: відмінності між версіями

Що стосується культурно-ідейних чинників зародження власної самосвідомості російської інтелигенції, то думка істориків поділяється на три основні точки зору. Перша група авторів, починаючі з [[Бердяєв Микола Олександрович|М.&nbsp;О. Бердяєв]]а та [[Федотов Георгій Петрович|Г.&nbsp;П. Федотова]], вважають за початок розпад єдиної державно-дворянської культури та проникнення на російський ґрунт [[Німецька класична філософія|німецької класичної філософії]] (російсьскі «гуртки» по її вивченню 1830-х — 1840-х років). Друга група авторів ([[Успенський Борис Андрійович|Б.&nbsp;А. Успенський]] та ін.) вважає, що російськ інтелігенція з’являється як реакція на інституціоналізацію доктрини [[Уваров Сергій Семенович|С.&nbsp;С. Уварова]] «[[Уваров Сергій Семенович#Теорія офіційної народності|православ’я—самодержав’я—народність]]» як державної ідеології. Обидві групи сходяться на тому, що народження російської інтелигенціїінтелігенції хронологічно приходиться на [[Микола I (російський імператор)|миколаївску епоху]]. Альтернативна позиція виражена тезою про початок «дворянської інтелигенції» з літераторів післяпетровської епохи середини 18 ст. (радянський літературознавець 1930х-40х років [[Гуковський Григорій Олександрович|Г.&nbsp;О. Гуковський]])<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/uspen/04.php А. Зорин. Уваровская триада и самосознание русского интеллигента.]{{ref-ru}}</ref>.