Міфологізм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) конкретність джерела |
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=Листопад 2012}}
'''
У сучасному [[Літературознавство|літературознавстві]] виник окремий напрям, так звана [[Архетипи|архетипна]] критика, засновник якої — літературознавець Н.Фрай. В її основі — ідея літератури як «перетвореної міфології», тому [[історія літератури]] розглядається не у загальноісторичному контексті, а як форма внутрішнього саморуху — «тотальної історії літератури» — особливостей видозміни міфологічних засад на різних етапах розвитку літератури. Відображення у літературному творі давніх міфологічних уявлень часто опосередковане через трансформовані форми поетичного переосмислення, зокрема через [[Символізм|символ]].
Проблемою міфологізму в літературі займалась українська символічна школа міфологів, а згодом [[Потебня Олександр Опанасович|О.Потебня]], який створив [[Психолінгвістика|психолінгвістичну]] концепцію теорії літератури, в її підґрунті — ідея спорідненості психологічних основ творення слова, міфу й літературного твору. У сучасній літературі риси міфологізму знаходимо в латиноамериканському романі ([[Габріель Гарсія Маркес]], Х. Гастуріас), українському химерному романі 70-х ([[Земляк Василь Сидорович|В. Земляк]], [[Загребельний Павло Архипович|П. Загребельний]], [[Дрозд Володимир Григорович|В. Дрозд]], [[Ільченко Олександр Єлисейович|О. Ільченко]]), у баладі ([[І. Драч]], [[Мовчан Павло Михайлович|П. Мовчан]], [[Воробйов Микола Панасович|М. Воробйов]], [[Калинець Ігор Миронович|І. Калинець]]).
== Джерела ==
* Літературознавчий
[[Категорія:Міфологія]]
| |||