Станіслав Сломовський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 47:
 
== Життєпис ==
Народився в не дуже заможній сімїсім'ї у Великопольщі, син Вінцентія (†10 жовтня 1556)&nbsp;— [[дідич]]а Чехова<!-- Czechowo (województwo wielkopolskie) --> та Яжомбкува ({{lang-pl|Jarząbków}}) у Гнезненському повіті&nbsp;— та його дружини Анни Старчиновської.
 
Споріднений з [[краківські єпископи|краківським єпископом]] [[Пйотр Томіцький|Пйотром Томіцьким]], перебував у молодості на його дворі. Братанок Станіслава Ян був сервітором П. Томіцького (1530). 16 травня 1525 року разом з братанком [[Анджей Кжицький|Анджея Кшицького]] Яном записався до [[Краківський університет|Краківського унівеситету]]. 25 січня 1526 року посів канонію в {{fact|[[Щитно]]}} у [[Собор святих Станіслава і Вацлава (Краків)|Краківській катедральній]] капітулі (в лютому 1540 подав у відставку, 2 жовтня 1549 року поновився). З 1530-х років мав тісні зв'язки з сестринцем А. Кшицького [[Анджей Зебжидовський|Анджеєм Зебжидовським]], став його секретарем, по смерті&nbsp;— виконавцем [[заповіт]]у. 14 лютого 1560 став [[суфраган]]ом краківським. Наприкінці березня 1565 року король призначив [[Львівський латинський архієпископ|архієпископом львівським]], тоді звернувся до [[кардинал]]а [[Станіслав Гоз'юш|Станіслава Гоз'юша]] про підтримку Римської курії. Її отримав від [[нунцій|нунція]] Дж.&nbsp;А.&nbsp;Комендоне. [[Булла|Буллою]] від 7 жовтня 1565 Папа Павло IV затвердив призначення короля. 7 грудня 1565 року відбулась урочиста церемонія входження на посаду («інґрес»), від капітули його вітав [[Петро Скарга|Пйотр Скарга]].<ref name="СС5-6">''Kaniewska I.'' [http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/stanislaw-slomowski-h-abdank?print Słomowski Stanisław h.Abdank (zm. 1575)]…&nbsp;— S. 5—6.</ref> Під час церемонії «інґресу» міська громада Львова подарувала йому срібний позолочений келих («пугар»), за який майстру-золотарю Геронімові заплатили 54 злотих.<ref>''[[Владислав Лозинський|Łoziński W]].'' [http://www.polona.pl/item/222670/32/ Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384—1640].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Gubrynowicz i Schmidt, 1889.&nbsp;— S. 56. {{ref-pl}}</ref>
Рядок 55:
У вересні 1568 року отримав право «доживоття» на села [[Оброшине]], Оленчиці ({{lang-pl|Olenczyce}}) [[Львівське староство|Львівського староства]]. Брав участь у [[сеймик]]ах шляхти [[Руське воєводство|Руського воєводства]].<ref name="ІК6"/> Як [[ординарій]] Львівської архидієцезії сприяв покращенню її майнового стану (в судах добився повернення втрачених попередниками джерел доходів).<ref name="ІК7"/>
 
Після смерті Львівського православного єпископа [[Арсеній (Балабан)|Арсенія Балабана]]&nbsp;— батька [[Гедеон (Балабан)|Гедеона Балабана]]&nbsp;— 1569 року як львівський архієпископ РКЦ, посилачисьпосилаючись на давнє право, за яким вони мали право представляти свою кандидатуру на посаду Львівського православного єпископа, для затвердження королю подав кандидатуру [[Іван Лопатка Осталовський|Івана Лопатки Осталовського]].<ref>''Chodynicki K.'' Bałaban Gedeon (im. chrzest. Hryhory) (†1607) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1935.&nbsp;— T. І, zeszyt 1.&nbsp;— S. 249. {{ref-pl}}</ref>
 
Помер [[22 вересня]] [[1575]] року у м. [[Львів]].<ref name="ІК7"/>