Вікіпедія

Сімович Василь Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 38:
 
=== ''<u>Мовознавство</u>'' ===
Коло інтересів:
 
* українська історична антропонімія
Рядок 49:
З 1916 року видає такі посібники: «Поука для коректорів» (1916), «Коротенька українська правопись» (1917), «Як стати поукраїнському грамотним» (1919), що містять відомості з української орфоепії, орфографії, морфології, синтаксису, розраховані на якнайшвидше засвоєння мови.
 
Василь Сімович був учасником І з’їздуз'їзду славістів-філологів у Празі (1929), з’їздуз'їзду фонологів у Празі (1930), Міжнародного лінгвістичного з’їздуз'їзду в Женеві (1931), з’їздуз'їзду класичних слов’янськихслов'янських філологів (1931).
 
Окрім того, учений брав участь у роботі [[Празький лінгвістичний гурток|Празького лінгвістичного гуртка]], Українського історико-філологічного товариства у Празі, був членом секції Української АН у Києві.
 
Членство у Празькому лінгвістичному гуртку та знайомство з фонологічною течією в мовознавстві вплинуло на мовознавчі переконання вченого. Він почав застосовувати фонологічний метод на ґрунті українського мовознавства. У цей період (1928-1939 1928—1939&nbsp;рр.) виходять такі праці:
 
# «Українське що» (1928)
# «До морфології українських прикметників» (1933)
# «Проблема гармонії складів в морфології слов’янськихслов'янських мов» (1938)
# «Правописні системи Драгоманова» (1932)
# «Йосиф Їречек і українська мова» (1932)<ref>{{Cite web|url=|title=До правописних питань у працях Василя Сімовича|last=Зубченко|first=В.Н.|date=27.09. 2014|website=irbis-nbuv.gov.ua|publisher=Філологічні студії|language=українська|accessdate=}}</ref>
 
В. Сімович був першим українським фонологом празького напряму, але сполучав ідеї [[структуралізм]]у з [[Вільгельм фон Гумбольдт|гумбольдтіянсько]]-[[Потебня Олександр Опанасович|потебнянським]] підходом до мови як вияву духовності [[нація|нації]] (про це свідчить його праця "«Рідна мова й інтелектуальний розвій дитини"», що висвітлює і досі актуальні питання з соціолгінгвістики).
 
Науковець порушував питання періодизації та становлення правопису. У 1934 році вийшла друком розвідка для Української загальної енциклопедії, у якій автор встановлює такі основні етапи правописної системи:
 
# X–XIVX—XIV вплив звукових процесів на письмову передачу;
# XVI–XVIIXVI—XVII сковування усталення народної мови церковними правописними традиціями;
# XVIII боротьба традиційного й фонетичного правописних принципів;
# XIX правописні реформи Максимовича, Куліша, Драгоманова;
# XX унормування української літературної мови 1919, 1927, 1933 &nbsp;рр. Наскрізно простежується у статті боротьба двох культурних впливів на українську мову: візантійського та західноєвропейського (латинського), що пояснюється географічними та політичними умовами розвитку української держави<ref>{{Cite book|title=Українська мова і правопис|last=Сімович|first=В. І.|year=2005|publisher=Мовознавство|location=Чернівці|pages=520|language=українська|isbn=}}</ref>.
 
=== ''<u>Видавнича справа</u>'' ===
1908 року молодий вчитель Василь Сімович вирішив допомогти [[Франко Іван Якович|Іванові Франку]] у перевиданні першоповісті [["Петрії і Довбущуки"]] (журнал "«Друг"»). У постскриптумі до повісті письменник зізнається: <blockquote>''“Знаючи«Знаючи хиби тої в молодих літах писаної повісті, я був би навіть не подумав передрукувати її, як би не предложення д. Василя Сімовича, професора учит. семінарії з Чернівців, який 1908 &nbsp;р., в часі, коли мене постигнуло нещастє чи щастє убезвладнення моїх рук, через посередництво д. [[Гнатюк Володимир Михайлович|В. Гнатюка]] попросив у мене дозволу передрукувати сю повість у видаваній ним «Бібліотеці„Бібліотеці для молодіжи»молодіжи“, яку він там дав переписати фонетичним правописом"»''<ref>{{Cite book|title=Петрії і Довбущуки|last=Франко|first=І.Я.|year=1913|publisher=|location=Чернівці|pages=295|language=українська|isbn=}}</ref>.</blockquote>
[[Файл:Кобзар Т.Г.Шевченка.jpg|міні|262.969x262.969пкс|Видання [[Кобзар (збірка)|"«Кобзаря"»]] [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] з поясненнями і примітками Василя Сімовича.]]
1920 року вийшла упорядковане видання творів Івана Франка "«З вершин і низин"». Крім поезій з однойменної збірки, Василь Сімович додав «Зів’ялеЗів'яле листя», кращі вірші зі збірок «Мій Ізмарагд», «Давнє й нове», «Із літ моєї молодості» та поеми «Панські жарти» й «Великі роковини». Вперше було здійснено хноронологічний покажчик поетичних творів Івана Франка.
 
В. Сімович здійснив перевидання [[Кобзар (збірка)|"«Кобзаря"»]] [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] (1921 рік). Епіграфом до передмови слугували слова [[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Грінченка]]:<blockquote>''«Перед широким світом»: «Нема чого нам тішитися, що ось, мовляв, маємо такого великого поета, що його в кожній селянській хаті розуміють і що на йому може виховуватися нарід. Ми справді маємо великого поета, але в селянській хаті його ще не знають або мало розуміють. Зробимо ж, щоб люди з тієї хати піднялися духовно стільки, щоб справді могли його '''зрозуміти'''»''<ref>{{Cite book|title=Кобзарь: народнє видання з поясненнями і примітками Д-ра Василя Сімовича|last=Шевченко|first=Т. Г.|year=1921|publisher=Українське видавництво у Катеринославі|location=Катеринослав; Кам’янець; Ляйпціґ|pages=431|language=українська|isbn=}}</ref>.</blockquote>У виданні твори Т. Шевченка розташовані у хронологічній послідовності, майже до кожного написана стисла передмова. Допоміжний апарат («Зміст «Кобзаря»„Кобзаря“ за азбукою») створено у вигляді алфавітного покажчика творів поета.
 
== Джерела та література ==
 
* ''Білоус М., Терлак 3.'' Василь Сімович. 1880—1944. Життєписно-бібліогр. нарис.&nbsp;— Львів, 1995.
* ''Бичко З., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л''. Сімович Василь Іванович / {{ТЕС|3|263-264}}
* ''Дзендзелівський Й. О.'' Сімович Василь Іванович // {{УМ-2000}}
* {{ЕУ}}
* ''Луцький О. І.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Simovych_V Сімович Василь Іванович] // {{ЕІУ|9|577}}
* [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова: Енциклопедія]]/ Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголова), М. &nbsp;П. &nbsp;Зяблюк та ін. &nbsp;— 2-ге вид., випр. і доп. &nbsp;— К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. &nbsp;П. &nbsp;Бажана, 2004. &nbsp;— 824 с. &nbsp;— ІSВN 966-7492-19-2.
 
* Франкіана Василя Сімовича / упоряд.: М. Білоус, З. Терлак; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.&nbsp;— Л., 2005.&nbsp;— 234 c.
Рядок 92:
* [http://www.archive.org/details/hramatykaukran00simouoft ''Др. В.Сімович''. [[Граматика]] української мови.&nbsp;— Київ-Ляйпціґ, 1919]
* ''Сімович В''. [[iarchive:simovich1932|Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови]] (старого й середнього періоду до кінця XVIIІ стол.).&nbsp;— Прага, 1932
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8362 Сімович В. Листування Лесі Українки з Й. Маковеєм : із дод. О. Пчілки та влас. споминів про побут Л. Українки в Чернівцях / Василь Сімович. &nbsp;— Львів : Накладом Вид. кооп. «Хортиця», 1938. &nbsp;— 78 с. : фот.]
* [http://library.lnu.edu.ua/bibl/images/Vudanna_WEB_pdf/1Visnuk_NB/2007_Vupysk_II/238-244.pdf Ольга Шелюх. Принципи наукового редагування Василя Сімовича. (На прикладі видання творів Івана Франка)]
 
{{Bio-stub}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сімович_Василь_Іванович