Торпедо (Москва): відмінності між версіями

Перший трофей клуб завоював у 1949 році — здобуто Кубок Радянського Союзу. Команда повторила цей успіх у 1952 році. Покинув «Торпедо» його капітан Олександр Пономарьов, закінчив карєрукар'єру останній із сузірясузір'я довоєнних зірок — [[Жарков Георгій Іванович|Георгій Жарков]].

Першим роком тріумфу і датою, яка золотими літерами вписана у історію «Торпедо», став [[1960]] рік. Федерація футболу СРСР вирішила провести турнір у двох підгрупах, звідки по 3 найкращі команди виходили б у фінальний турнір. Москвичі впевнено виграли свою підгрупу і потрапили до шістки найсильніших. Там торпедівці до останніх турів йшли на рівні з [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] і все вирішив матч між цими колективами у Києві за тур до кінця чемпіонату. Кияни на власному полі поступились 1:2 і Торпедо вперше стало чемпіоном Радянського Союзу. Буквально через два тижні автозаводці зробили дубль — у фіналі Кубка вони у драматичному поєдинку вирвали перемогу у тбіліського «Динамо» вже у додані хвилини — 4:3 (Іванов і Гусаров забили по 2 голи). Вперше тамкимтаким численним було представництво «Торпедо» у списку «33 найкращих» — 10 гравців. Під першими номерами туди потрапили правий крайній нападник [[Слава Метревелі]] і правий напівсередній [[Валентин Іванов]]. Під другими: оборонці [[Медакін Олександр Георгійович|О. Медакін]], В. Шустіков та Л. Островський, півоборонці Валерій Воронін і М. Маношин та нападники Геннадій Гусаров і Б. Батанов. Номер 3 серед лівих крайніх форвардів зайняв О. Сергєєв. Приз газети «Труд» найкращому бомбардирові отримав [[Геннадій Гусаров]] за 6 голів у фінальному турнірі (12 всього), поділивши цю нагороду із тбілісцем [[Калоєв Заур|Зауром Калоєвим]] (20 голів, але без голів у фінальній групі).