Династія Чан: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 58:
Фактична влада збереглася у Чан Тху До, що отримав посаду головного канцлера. У 1226 році Нгуєн Нон і Доан Тхіонг підняли повстання проти нової династії в гористій місцевості Бакзянг і Хайзіонг. Військовими і дипломатичними заходами, введенням військ і нагородженням лідерів повстання титулом віонг, Чан Тху До зумів придушити виступ до 1229 року. Водночас побоюючись змов від представників поваленої династії Лі розпочав проти неї репресії. Спочатку було вбито колишнього імператора Лі Ґюе Тонга, а до 1232 року — більшість представників роду Лі.
 
У 1237 році за рішенням канцлера Чан Тху До у принца Хоая (Чпан Льєу), старшого брата Чан Тхай Тонга, відняли вагітну дружину Тхуан Тхьєн, та відано за імператора. Це викликало невдаволенняневдоволення принца Хоая, що підняв повстання. Внаслідок цього імператор навіть зробив спробу зректися трону, але під тиском Чан Тху До залишився на трон. Зі значними дипломатичними труднощами вдалося залагодити конфлікт.
 
=== Боротьба з загарбниками ===
Рядок 80:
Після смерті екс-імператора [[Чан Мінь Тонг]]а в 1357 році поступово занурюються в хаос внаслідок інтриг та боротьби за владу. Ставши єдиним імператором [[Чан Зу Тонг]] витратив величезні кошти на будівництво розкішних палаців і інші задоволення. У палаці з'явився театр, сприйнятий на той час ганебним розвагою. Імператор помер 1369 року, призначивши наступником свого небожа Зионг Нят Ле, хоча той не належав до правлячоїх династії Це викликало невдаволення, яке ще більше посилилося внаслідок нездарного керуванння. 1369 року було розкрито змову проти імператора. Але у 1370 році внаслідок заколоту Нят Ле було повалено, а новим володарем став [[Чан Фу]].
 
Мати Нят Ле втекла до Тямпи, яку спровокувала на напад на Дайв'єт. Скориставшись політичною нестабільністю тямпські війська пройшлися усією країною, зрештою пограбувавши столицю Тханг Лонг. У 1373 році трон посів новий правитель —[[Чан Зуї Тонг]], але володарював фактично екс-імператор Чан Фу. Було розпочтов підготовку до війни з Тямпою. У 1376 році почалася військову кампанію проти Тямпи, але у битві при Добані 1377 року чанське військо зазнало ніщивної поразки, а імператор загинув. У 1370-х роках відбуваєтья посилення роду Хо, щопоріднивсящо поріднився з династією Чан.
 
Наступник — [[Чан Фе Де]] — не зумів протистояти вторгненню військ Тямпи, тому вимушен був перенести імператорську скарбницю до Лангшону. Цим скористався Хо Куї Лі, що був у ворожих відносинах з імператором, переконавши екс-імператора Чан Фу повалити Чан Фе Де. Новим імператором став Чан Тхуан Тонг. У 1380-х роках починаєтсья нова хвиля селянських повстань — тепер на півдні держави.