Спорт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jphwra (обговорення | внесок) |
Обов'язково передбачає участь у офіційних змаганнях за яких спортсмен може отримати матеріальну винагороду, титули, звання, нагороди. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1:
[[Файл:Hermes Logios Altemps 33.jpg|thumb|[[Гермес]], олімпійський бог — покровитель атлетів]]
'''Спорт''' ({{lang-en|sport}}, походить від давньофранцузького {{lang-fr|disport}} — «[[дозвілля]]», «[[розвага]]») — організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їхніх фізичних та [[інтелект]]уальних [[Здібності|здібностей]]. Спорт — це [[змагання]] за певними правилами, зазвичай це специфічний вид фізичної або інтелектуальної активності, яку здійснюють з метою змагання, а також поліпшення [[здоров'я]], отримання морального і матеріального [[задоволення]], прагнення до [[досконалість|удосконалення]] і [[слава|слави]], покращення [[навик|навичок]].
Обов'язково передбачає участь у офіційних змаганнях за яких спортсмен може отримати матеріальну винагороду, титули, звання, нагороди. (Помилково порівнювати спорт з фізичною культурою чи фізичною активністю).
Крім власне змагань, спорт включає в себе підготовку до цих змагань — тренування. У цьому плані спорт є підвидом ширшого поняття [[Фізична культура|фізичної культури]]. Часто спорт служить розвагою для глядачів.
Спорт ділиться на аматорський і професійний. Професійний спорт є важливою частиною індустрії розваг. За великими спортивними змаганнями спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів та спортивних залів і мільйони телеглядачів.
== Етимологія та визначення ==
Слово «спорт» запозичене з англійської наприкінці XIX — початку XX століть. В англійській мові (з дещо іншим значенням) відоме з [[Середньовіччя]], походячи від [[старофранцузька мова|старофр.]] ''desport'', утвореного від ''se desporter'' («шукати розваг, забав»; букв. «відносити, відволікати від роботи»)<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.</ref>.
| |||