Деніел Кірквуд: відмінності між версіями

Основні наукові роботи присвячено вивченню [[Малі тіла Сонячної системи|малих тіл Сонячної системи]]. 1857 року виявив існування проміжків у розподілі середніх відстаней [[астероїд]]ів від [[Сонце|Сонця]]; ці проміжки відповідають [[період обертання|періодам обертання]] астероїдів навколо Сонця, кратним періоду обертання [[Юпітер (планета)|Юпітера]], тобто перебувають в [[резонанс]]і з ним. Кірквуд знайшов також, що щілини в [[кільця Сатурна|кільцях Сатурна]] пов'язані з його супутниками — частинки в цих щілинах обертались би навколо планети в резонансі з супутниками. Причина відсутності астероїдів і частинок у кільцях на резонансних орбітах остаточно не встановлена. Кірквуд близько підійшов до відкриття сімейств астероїдів. 1892 року він виокремив тридцять дві групи астероїдів із близькими орбітами (остаточне існування сімейств астероїдів було встановлено [[Хіраяма Кійоцугу|К. Хіраямою]]). 1861 року першим висловив думку про зв'язок [[метеор]]ів з [[комета]]ми, що незабаром було підтверджено збігом орбіт кількох [[метеорний потік|метеорних потоків]] з орбітами комет. У 1866—1867 першим розглянув можливий зв'язок між [[комета]]ми й [[астероїд]]ами. Піддав критиці [[небулярна гіпотеза|небулярну гіпотезу]] [[П'єр-Симон Лаплас|П. С. Лапласа]], довівши, що вона не здатна пояснити багато особливостей Сонячної системи.