Відмінності між версіями «Потерна»

нема опису редагування
(→‎Світлини: стиль, оформлення)
 
[[Файл:Château de Puilaurens - Poterne sud-est.jpg|thumb|right|250px|Таємні [[двері]] в фортечній стіні фортеці. [[Лапрадель-Пюїйоран]], [[Франція]]]]
'''Поте́рна''' ({{lang-fr|poterne}})&nbsp;— (франц. poterne) — [[галерея]] ([[тунель]]) під землею або всередині масивної споруди. У [[Фортифікаційні споруди|фортифікаційних спорудах]] служить для службового сполучення між частинами фортів та інших об'єктів, для виходу назовні. У зв'язку з останнім часто потерною називався також потайний вихід з такого тунелю. Зараз потерни зустрічаються у бетонних і залізобетонних греблях — для відведення води, зібраної дренажними системами основи або тіла греблі, для нагляду за станом внутрішніх частин та службового зв'язку всередині гідротехнічних споруди<ref name="slovnyk">Потерна. // Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык, 1998.</ref>.
 
Потерни використовували і у ХХ столітті. Наприклад під час будівництва [[КиУР|Київського укріпрайону]]. Тоді під [[Київ|Києвом]] були зведені так звані «мінні групи». Тобто кілька кулеметних бетоних [[каземат]]ів об'єднували мережею потерн. Така конструкція робила [[фортифікаційна споруда|фортифікаційну споруду]] стійкою до атак врога, надавала власному [[гарнізон]]у значне місце для укриття під час обстрілів, мала достатньо площі для [[провіант]]у та набоїв<ref name="kiur">А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1</ref>.