Палеозойська ера: відмінності між версіями

З палеозойською ерою пов'язані найбільші й великі родовища [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], [[Нафта|нафти]], [[мінеральні солі|мінеральних солей]], [[фосфорити|фосфоритів]], [[Мідь|міді]], [[золото|золота]]. Великі родовища [[гіпс]]у, [[кам'яна сіль|кам'яної]] і [[калійна сіль|калійної солей]] укладені в кембрії [[Сибір]]ської платформи і [[Індія|Індії]], в [[силур]]і [[США]] ([[Мічиган]]), [[Девонський період|девоні]] Білорусі (Солегірське) і [[Канада|Канади]] ([[Саскачеванський калієносний басейн]]), [[перм]]і [[Приуралля]], [[Донбас]]у ([[Слов'янсько-Артемівський соленосний басейн]]), [[ФРН]] ([[Штасфурт]]), США ([[Делаверський калієносний басейн]]). Промислові скупчення нафти і газу відомі в нижньому палеозої Іркутського амфітеатру і Прибалтики, в США ([[Канзас]], [[Оклахома]]). Великі нафтогазоносні області пов'язані з верхньопалеозойськими породами. Найбільші поклади кам'яного вугілля, приурочені до карбону і пермі — [[Донецький басейн|Донецький]], [[Печорський вугільний басейн|Печорський]], [[Підмосковний вугільний басейн|Підмосковний]], [[Карагандинський вугільний басейн|Карагандинський]], [[Кузнецький вугільний басейн|Кузнецький басейни]], [[Екібастузький кам'яновугільний басейн|Екібастуз]], [[Верхньосілезький вугільний басейн|Верхньосілезький]] і [[Остравсько-Карвінський вугільний басейн|Остравсько-Карвінський басейни]], [[Рурський вугільний басейн]], [[Брабант]], [[Валансьєн]], [[Астурія]], [[Південний Уельс]], [[Аппалачський вугільний басейн|Аппалачський]] і [[Пенсильванський вугільний басейн]]и, район [[Хуанхе]]. Найбільші родовища фосфоритів пов'язані з відкладами нижнього кембрію та пермі. [[Боксити|Бокситові]] родовища приурочені до девону. Осадові й осадово-вулканогенні родовища [[залізна руда|залізної руди]] відомі у відкладах ордовика (Уобана, Ньюфаундленд, Канада), силуру (Клінтон, США), девону ([[Гара-Джебілет]], [[Алжир]]) та ін. До вулканогенних порід ордовика, силуру, девону, пермі приурочені мідно-[[колчедан]]ні родовища [[Норвегія|Норвегії]], східного схилу [[Уральські гори|Урал]]у, Рудного [[Алтайські гори|Алтаю]], [[Казахстан]]у, ФРН. Родовища [[поліметалічні руди|поліметалічних руд]] пов'язані з каледонськими і герцинськими кислими інтрузіями. З ультраосновними і основними інтрузіями асоціюють родовища руд міді і [[нікель|нікелю]] в Норвегії, [[азбест]]у в Канаді ([[Ньюфаундленд]], [[Квебек (провінція)|Квебек]]). Ймовірно, в пермську добу утворилися [[ртуть|ртутні]] родовища [[Південно-Східна Україна|Південно-Східної України]] і [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Палеозойські породи широко використовуються як [[Будівельні матеріали|будівельний]] і облицювальний матеріал ([[вапняк]]и, [[доломіт]], [[мармур]]и, [[яшма|яшми]]).