Відмінності між версіями «Лодзинське гето»

Правильна назва статті за допомогою AWB
(Правильна назва статті за допомогою AWB)
[[Файл:Ghetto entrance.JPG|міні|Брама гетто]]
'''Лодзьке гетто''' (''Litzmannstadt Ghetto'') — друге за величиною [[Гетто в період Другої світової війни|гетто]] на території [[Польща|Польщі]], організоване [[Націонал-соціалізм|нацистами]] для [[Євреї|євреївєвреї]]в, [[Роми|циган]], [[Комуністична партія|комуністів]], представників інших [[Етнос|етносіветнос]]ів і [[Політична партія|партій]], а також [[Злочин|кримінальних]] елементів. [[Гетто в період Другої світової війни|Гетто]] задумувався як тимчасове місце концентрації небажаних елементів, але розвинулося у значний промисловий центр, який працював на потреби [[Вермахт]]у. Завдяки високому рівню продуктивності праці, який був досягнутий в гетто, і тотальної системи контролю, його ліквідація відбулася лише в серпні [[1944|1944 року]], коли останні жителі були вивезені в [[Аушвіц|Освенцим]]. [[Лодзь]] (Ліцманштадт) перебувала на території, включеній до складу Рейху.
{{Голокост}}
 
Юденрат також допомагав відправляти людей на примусові роботи і одночасно організовував створення виробничих майстерень у самому гетто. Вже в середині [[1942|1942 року]] працювало 77 % населення гетто, а у вересні того ж року гетто було перетворено на трудовий табір. При цьому працювали і діти, і старі, і хворі, оплата була низькою, а умови роботи дуже важкими.
 
У гетто була організована також система освіти. З вересня [[1939|1939 року]] по кінець [[1941|1941 року]] працювали школи. Були зроблені спроби організації коледжу (1940), професійної школи (1941), діяли курси перекваліфікації, організовані курси математики, викладали також [[ідишїдиш]] на окремих [[Фабрика|фабрикахфабрика]]х. Велося неофіційне навчання дітей. Таким чином, в гетто відтворювалися структури за зразком існуючих у довоєнний час в єврейському суспільстві.
 
Культурне життя в гетто поступово зосередилося майже повністю навколо [[Юденрат|юденратаюденрат]]а (хоча була і неофіційна культурна робота). В гетто була розвинена система надання соціальної допомоги, як з точки зору того, хто її організовував (юденрат, профспілки, політичні партії), так і з точки зору того, хто її отримував (жебраки, старі, діти, різні робочі, активісти партій, наближені до юденрату особи). В гетто [[Націонал-соціалізм|нацисти]] не тільки знищили [[Синагога|синагоги]], але і забороняли молитися, справляти [[Шабаш (єврейський)|суботу]] і відзначати релігійні свята. Причиною заборони відправлення релігійного служіння є як чисто практичні цілі начебто збільшення економічної користі від праці шляхом заборони [[Юдаїзм|юдаїзмуюдаїзм]]у, так політичні — для зниження впливу етно-релігійної єдності, зниження рівня організованості для спрощеного контролю-за межами гетто. Політичні партії були досить активні в Лодзькому гетто, тут організовувалися і страйки і демонстрації, і навіть [[Кібуц|кібуцикібуц]]и, велася підпільна робота.
 
З 204 тисяч євреїв, які пройшли через Лодзьке гетто, вижили лише 10 тисяч. Даних по в'язням інших національностей немає.