Закопанський стиль: відмінності між версіями

'''Закопа́нський стиль''' ({{lang-pl|Styl zakopiański}}) — [[архітектурний стиль]], започаткований [[Станіслав Віткевич|Станіславом Віткевичем]] в [[1890-ті|90-х роках]] [[XIX століття]]. У закопанському стилі Віткевич поєднав традиційний стиль будівництва [[гуралі|ґуралів]] та елементи [[модерн]]у, створивши таким чином основу для сучасної польської народної архітектури на основі культури Підгалля. В основному використовувався у будівництві [[пансіонат]]ів, заміських будинків та вілл в курортному місті [[Закопане]].

У 1886-18911886—1891 роках Станіслав Віткевич намагався зацікавити своєю ідеєю архітекторів, що створювали проекти вілл, пансіонатів, санаторіїв та готелів, які масово будувалися в Закопаному для потреб туризму в кінці ХІХ століття. У 1892 році він переселяється до Закопаного. Завдяки старанням та наполегливості Станіслава Віткевича закопанський стиль почав розвиватися, за рахунок будівництва нових споруд і створення суспільного дискурсу навколо цієї тематики. У Закопаному були збудовані вілли «[[Вілла "Колиба"|Колиба]]» (1892—1893), «Пепіте» (1893), «Корвінувка» (1895-18961895—1896), «Зоф'ювка» (1895-18961895—1896), «Окша» (1895-18961895—1896), «Под Єдламі» (1896-18971896—1897), санаторій доктора Гавранка (1897-18981897—1898) та інші.

У 1904 році Станіслав Віткевич видав монографію «Закоп'янський стиль», у якій намагається привернути до стилю увагу польських митців та критиків мистецтва.

Інший поширювач закопанського стилю, архітектор [[Едгар Ковач]], автор наукової праці «Закопанський спосіб» (1899), цікавився деталями та орнаментом закопанського стилю.