Закопанський стиль: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
[[Файл:Willa Koliba - Muzeum Stylu Zakopiańskiego w Zakopanem.jpg|міні|праворуч|250пкс|Вілла «[[Вілла "Колиба"|Колиба]]»]]
[[Файл:Willa Konstantynówka.JPG|міні|праворуч|250пкс|Вілла «Константинувка»]]
'''
Закопанський стиль був також поширений у меблях (за проектами львівського архітектора [[Казимир Мокловський|Казимира Мокловського]] виготовлялись меблі у «закопанському» стилі{{sfn|Архітектура Львова|2008|с=409}}), господарському приладді, одязі, виробах з порцеляни, музичних інструментиах та сувенірах. У більш широкому сенсі закопанський стиль охоплює всі прояви проникнення народної культури [[Підгалля]] в загальнонаціональну польську культуру.
== Характеристики
Головними особливостями стилю є [[фундамент]]и з колотого каменю, високий [[ґонт]]ови дах, велика кількість дерев'яних декоративних елементів.
== Історія ==
Витоки закопанського стилю, як прояв польського національного [[модерн]]у, почались у середовищі польських митців, які належали до патріотичного руху «[[Молода Польща]]». Формування закопанського стилю було реакцією польських патріотів на поширення швейцарського та норвезького
У 1886-1891 роках Станіслав Віткевич намагався зацікавити своєю ідеєю архітекторів, що створювали проекти вілл, пансіонатів, санаторіїв та готелів, які масово будувалися в Закопаному для потреб туризму в кінці ХІХ століття. У 1892 році він переселяється до Закопаного. Завдяки старанням та наполегливості Станіслава Віткевича закопанський стиль почав розвиватися, за рахунок будівництва нових споруд і створення суспільного дискурсу навколо цієї тематики. У Закопаному були збудовані вілли «[[Вілла "Колиба"|Колиба]]» (1892—1893), «Пепіте» (1893), «Корвінувка» (1895-1896), «Зоф'ювка» (1895-1896), «Окша» (1895-1896), «Под Єдламі» (1896-1897), санаторій доктора Гавранка (1897-1898) та інші.
|