|
== Літописні часи ==
Але ж на початку нашої ери Почайна була, можна казати, основою життєдіяльності стародавнього Києва.
Відомий київський історик, фольклорист, лексикограф XIX століття [[Закревський Микола Васильович]], посилаючись на літописи, писав, що Почайна для стародавнього Києва значила більше, ніж Дніпро, оскільки протікала поруч зі Старокиївською горою, омиваючи Поділ:
{{цитата|«... Проти…Проти Боричева за старих часів був через Почаіну і Дніпро перевіз, що звали Києвом; чому деякі почитали Кия Перевощиком; але сам Нестор, спростовуючи цю думку, пише, що чоловік сей начальствував у роді своєму, відрізнявся розумом, знаннями і мистецтвом. Поляні і Горянє добровільно корилися йому, темні навколишні ліси доставляли важливий видобуток у звіриному лові і він, як кажуть, ходив до Константинополя і був з честю прийнятий царем грецьким ... грецьким…»
«... Ми…Ми представимо в сукупності все, що літописець розповідає щодо нашої давньої столиці: Тоді вода річки Почаіни - пише Св. Нестор. - Протікала поблизу самої гори Київської, тобто, у підошви стараго Києва, який в давнину називався просто Горою і був найбільш населений. Києво-Поділ в цьому сторіччі був ще ненаселен. Покритий топямі і лісом він представляв пустелю; в якій однакож, як би крадькома, між деревами знаходилася церква Св. Іллі (згадується ще в договорі князя Ігоря з греками), вибудувана на березі струмка Почаіни неподалік слободи Козарської; набагато далі на Оболоні стояло капище бога Волоса ... Волоса…»
«... Головна…Головна дорога в місто називалася Боричів в'їзд і круто піднімалася від Почаіни на гору повз кріпосного валу, в якому із західного боку були едінственния врата, а перед ними міст. Первісна фортеця, за тодішнім град Київ, яка становила довгий час Акрополіс Київський, містила в собі дуже невеликий простір; не більше 130 сажень в довжину і стільки ж завширшки. Тут над Боричевим в'їздом знаходився храм верховного бога Перуна, а поблизу нього палац князів київських і кілька будинків вельмож...вельмож…»([[Закревский М. В. «Описание Киева»,1868]]).}}
=== Гирло ===
Справа в тому, що раніше Почайна протікала поряд з Києвом паралельно Дніпру, який був далі від міста і відокремлювався від Почайни піщаною косою. П. Г. Лебединцев писав, що коса ця «починалася навпроти Борисоглібській вулиці і закінчувалася нижче Хрещатицького джерела», де річки з'єднувалися. За його словами, «в кінці Борисоглібській вулиці, навпроти Духівської церкви, що стояла тут, був перекинутий міст з набережної через Почаіну на косу, а шлях з коси проти Різдвяної церкви звертав на інший міст, влаштований з коси через Дніпро до протилежного чернігівського берегу».
Підтвердження цього факту єприсутнє на картімапі підполковника Ушакова від 1695 року, складеної за наказом Петра I. На карті позначена піщана коса, що відокремлює Почану (саме так підписана річка) від Дніпра, а також згадані Лебединцевим мости.
У XVIII—XIX столітті, судячи зі слів [[Берлинський Максим Федорович|Максима Берлінського]], коса між Дніпром і Почайною покоротшала та звузилася. Микола Закревський, посилаючись на розповіді київських старожилів, писав, що починалася вона нижче за Різдвяну церков, в довжину становила близько 60 сажень (128 м), завширшки — 7 сажень (15 м), від Подолу відстояла на 40 сажень (85 м) . Таким чином, в XIX столітті ширина русла Почайни ближче до її гирла становила цілих 85 метрів.
|
