Гобсек: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, вікіфікація
Рядок 14:
}}
 
'''«Гобсек»''' ({{lang-fr|Gobseck}}) — [[Роман (жанр)|Повістьповість]] [[Оноре де Бальзак]]а, надрукована вперше в [[1830 у літературі|1830]], відкриває епопею «[[Людська комедія]]» як частина "«Сцен приватного життя"». Основною темою повісті є влада грошей, а головним персонажем, навколо якого відбуваються всі дійства, є лихвар Гобсек.
 
Повість спочатку була надрукована у [[1830]] частинами (''en ébauche'') в журналі «[[Ля Мод]]» під назвою «Лихвар», потім окремим томом у видавництві мадам Делоне під новою назвою «Небезпека непослуху». У 1835 назва змінилася на «Батечко Гобсек», теперішня назва «Гобсек» утвердилася з виходом у світ «Людської комедії» в 1842.
 
== Теми ==
Рядок 30:
Дервіль познайомився з Гобсеком давно, коли вони обидва мешкали в одному дешевому пансіоні. Гобсек вже тоді жив відлюдькувато й розмовляв тільки з Дервілем, розповідаючи йому історії зі свого ремесла, приправлені цинічною філософією. Згодом Дервіль зумів викупити адвокатську практику, взявши під здирницькі відсотки позику в Гобсека.
 
Дервіль продовжує свою розповідь, оповідаючи про те, як він познайомив із Гобсеком франта Максима де Трая, який сподівався позичити в лихваря гроші. Гобсек відмовився дати позику графу, зважаючи на його 300 тис. франків боргів і ні [[Сантим|сантимусантим]]а за душею. Максим де Трай, утім, залучив до справи жінку, свою коханку, графиню де Ресто. Йому вдалося награними стражданнями умовити графиню взяти в Гобсека позику, з невиправдано великою заставою.
 
Чоловік графині довідався про аферу й з'явився до Гобсека, вимагаючи повернути заставу. Гобсек радить графу сховати гроші від дружини-марнотратниці, начебто передавши майно надійній людині, в ролі якої пропонує себе. Посередником у справі виступає Дервіль.
Рядок 43:
 
== Гобсек ==
Уже при першій зустрічі з Дервілем він був глибоким старим дуже помітним зовнішнім виглядом  — з «місячним ликом, завжди гладеньким волоссям, жовті, як у тхора». Про його минуле майже нічого невідомо, але ясно, що він багато побачив і пережив. Сам він стверджує, що життєві труднощі, проблеми та невдачі зміцнюють людину, роблять її неприйнятною до нових проблем. В повісті є припущення, що Гобсек в молодості був буканьєром, тобто піратом. Через притаманні йому збиткові та непримиренні інтереси Гобсека називають "«людина-[[вексель]]"», "«золотий істукан"». Раз у тиждень він зустрічався з іншими великими лихварями. Лихварі поділяють сфери впливу (коло клієнтів кожного лихваря)  — Гобсек вважається дуже поважним і обслуговує [[Аристократія (стан)|аристократію]], "«золотого юнацтва"», акторів та інших марнотратників життя. Не раз ці "«друзі"» намагалися ошукати його, але "«місяцеликий"» завжди вишукано виходив з цих ситуацій. Його погляди на життя дуже цинічні, проте він вражає гострим холодним розумом, умінням безсердечно зводити рахунки.
 
== Екранізації ==
«Гобсек» двічі екранізувався в Радянському Союзі:
* в1936: «[[Гобсек (фільм, 1936)|Гобсек]]», режисер Костянтин Еггерт,.
* та1987: у«[[Гобсек (фільм, 1987)|Гобсек]]», режисер Олександр Орлов.
 
== Українською мовою ==
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Balzac_Honore_de/Hobsek/ Гобсек на сайті електронної бібліотеки Чтиво]
[[Аудіокнига|Аудіокниги]] українською мовою: [http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=6644 іОноре де Бальзак, Гобсек & Шагренева шкіра (1831) [MP3<nowiki>]</nowiki>]
 
[http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=6644 іОноре де Бальзак, Гобсек & Шагренева шкіра (1831) [MP3<nowiki>]</nowiki>]
[[Категорія:Романи Оноре де Бальзака]]
[[Категорія:Романи, перекладені українською мовою]]