Гармата: відмінності між версіями

Останній із вказаних типів гармат є відносно новою розробкою. Вперше вона була випробувана на круїзному лайнері "«Seabourn Spirit"» у 2005р2005 році неподалік берегів [[Сомалі]]. Розробка американських військових досі не набула широкої популярності через високу вартість та сумнівну безпечність використання, однак неодноразово доводила свою ефективність при розгоні демонстрантів та стримування розлюченого натовпу. Система LRAD (Long Range Acoustic Device) також здатна передавати повідомлення на далекі відстані, що буде корисне в зонах стихійного лиха тощо. Перші прототипи гармати працювали на високому звуковому тиску (162 дБ на метр), що могло фізично нашкодити людині, однаоднак зараз використовують моделювання звуку, що здатне викликати відчуття паніки без шкоди для організму. <ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/26841|title=Що таке акустична гармата і як вона працює?|date=2018-08-27|language=uk-UA|work=Tokar.ua|accessdate=2018-10-02}}</ref>.

Іншим видом спеціалізованих гармат є [[протитанкова гармата|протитанкові гармати]] (ПТГ), які мають невеликий кут піднесення стволу, але дуже високу початкову швидкість снаряду. Вони використовуються в основному для обстрілу прямим наведенням бронетехніки супротивника. Розміри і масу таких гармат прагнуть зробити якомога меншими, щоб полегшити їх транспортування та маскування на місцевості.

Починаючи з 1960-х років, у зв'язку з удосконаленням авіації і [[ракета|ракетних]] озброєнь, протитанкові і великокаліберні неавтоматичні зенітні гармати переважно замінені на інші засоби боротьби з [[броня|броньованими]] і повітряними [[ціль|цілями]]. Однак порівняльна простота обслуговування і бойового застосування, а також невисока собівартість знаряддя і боєприпасів сприяють збереженню гармат уна озброєнні військахвійськ.