Гармата: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Muravov (обговорення | внесок) вікіфікація, оформлення |
Muravov (обговорення | внесок) →Історія: доповнення, джерела, оновлення даних, зображення |
||
Рядок 17:
=== Поширення у Європі ===
[[Файл:EarlyCannonDeNobilitatibusSapientiiEtPrudentiisRegumManuscriptWalterdeMilemete1326.jpg|thumb|left|<center>Найдавнішнє зображення гармати у Європі: [[манускрипт]] «De Nobilitatibus Sapientii Et Prudentiis Regum»
Найперший опис гармати на теренах Європи датується 1322 роком, але цей артифакт був втрачений ще у ХІХ столітті<ref name="Andrade">''Andrade, Tonio'' «The Gunpowder Age: China, Military Innovation, and the Rise of the West in World History» — Princeton University Press, 2016 — ISBN 978-0-691-13597-7.</ref>. Найдавнішнє зображення гармати (або взагалі вогнепальної зброї) міститься у [[манускрипт]]і {{не перекладено|Вальтер де Мілемет|Вальтера де Мілемета|de|Walter de Milemete}} та датоване 1326 роком<ref name="Andrade"/>. У {{не перекладено|Історичний музей (Стокгольм)|Історичному музеї|ru|Исторический музей (Стокгольм)}} у [[Стокгольм]]і зберігається найдавніший зразок гармати, виготовлений у першій половині [[XIV століття]]<ref>''Pauly, Roger'' «Firearms: the Life Story of a Technology» — Greenwood Press, 2004 — ISBN 0-313-32796-3, стор. 21</ref><ref>''Dockery, Kevin'' «Stalkers and Shooters: A History of Snipers» — Berkley, 2007 ISBN 0-425-21542-3</ref>.
Рядок 38:
[[File:Sagahan Armstrong gun used at the Battle of Ueno against the Shogitai 1868.jpg|thumb|<center>[[Гармата Армстронга]] зразка 1859 року з нарізним стволом.</center>]]
У XVIII та XIX століттях технічні аспекти виготовлення та військового застосування гармат поглибшувалися. У [[США]] накрикінці XVIII століття запроваджено {{не перекладено|Гідравлічне випробування|гідравлічне випробування|ru|Гидравлическое испытание}} для перевірки якості гарматних стволів<ref name="knox">''Knox, Dudley W.'' «Naval Documents related to the United States Wars with the Barbary Powers», том I. - Washington, D.C.: United States Government Printing Office, 1939</ref>. Англійці запровадили новий тип морських гармат - [[Карронада|карронади]]<ref name="Keegan">''Keegan, John'' «The Price of Admiralty» - New York: Viking, 1989 - ISBN 0-670-81416-4</ref>. Приблизно у 1860-ті - 1870-ті роки гладкоствольні гармати витісняються [[Нарізна зброя|нарізними]]. Нарізи у стволі додавали снаряду обертальний рух, чим забезпечували стійкість снаряду в повітрі, забезпечували купчасту стрільбу та підвищували дальність вогню.
[[File:Parisgesch1.JPG|thumb|left|<center>Німецька «[[Паризька гармата]]» з дальністю пострілу у 130 кілометрів, 1914 - 1918 роки.</center>]]
XX століття стало [[апогей|апогеєм]] у розвитку ствольної артилерії. З'явилися нові види набоїв (хімічні снаряди тощо). Нарізні гармати могли уражати ворожі цілі на відстанях 5 - 15 та більше кілометрів. Часто обслуга гармати не могла спостерігати ціль та самостійно корегувати вогонь по супротивнику. Це спонукало до подальшого розвитку вспоміжних засобів, пристроїв та організаційних структур, що забезпечували надійне накриття цілі вогнем з якомога меншою кількістю набоїв. У часи [[Перша світова війна|Першої світової війни]] воюючі сторони використовували спостережні [[аеростат]]и та [[літак]]и-коригувальники. Серед останніх був відомий німецький пілот-корегувальник {{не перекладено|Максиміліан фон Коссель|Максиміліан фон Коссель|de|Maximilian von Cossel}}. Нові методи керування вогнем та нові зразки набоїв призводили до того, що 70% людських втрат воюючих армій були наслідком артилерійських обстрілів<ref name="Manucy"/>.
[[Файл:45-мм противотанковая пушка образца 1937 года.jpg|thumb|<center>Радянська 45-мм протитанкова гармата зразка 1937 року.</center>]]
У міжвоєнний період розпочалося проектування та виробництво авіаційних автоматичних гармат для озброєння літаків, зенітних гармат та протитанкових гармат, спеціалізованої зброї проти нового вида озброєння - [[танк]]у<ref name="">''Широкорад, Александр Борисович'' «Энциклопедия отечественной артиллерии» / Під ред. А. Є. Тараса. — М.; Мн.: Харвест, Иван Фёдоров, 2014. — 1155 с. — ISBN 985-433-703-0</ref>. Крім того змінювалася організаційна структура військ для підвищення ефективності артилерийського вогню. Наприклад у німецькій армії у 1920-ті - 1930-ті роки виникли так звані артилерійські спостережно-корегувальні [[Артилерійський дивізіон|дивізіони]] ({{lang-de|Beobachtungsabteilung}}). Це були підрозділи без вогневих засобів ураження, які підпорядковувалися штабам [[Армія|армій]] або [[Корпус (військова справа)|корпусів]] та тимчасово передавалися піхотним дивізіям під час наступу на ділянках прориву. Спостережно-корегувальний дивізіон складався з 2 - 4 спеціалізованих батарей [[звукометрія|звукометрії]], [[світлометрія|світлометрії]], [[топографія|топографічні]] та аеростатні. За допомогою різноманітних точних оптичних та електромеханічних пристроїв німці могли швидше та точніше локалізувати ворожі цілі, наприклад ворожу гарматну батарею, що відкрила вогонь<ref name="KiUR-2">''А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко'' «Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны» — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») — ISBN 978-966-690-210-1</ref>. Насліком цього став той факт, що під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] [[вермахт]] ніколи не зосереджував більше ніж 80 гармат на один кілометр фронту, такої щільності вогню вистачало для виконання бойових завданнь<ref name="Manstein">''Манштейн Эрих'' «Утерянные победы» / Сост. С. Переслегин, Р. Исмаилов. — М.: ACT; СПб Terra Fantastica, 1999</ref>. У протилежність німцям Червона Армія у наслідок економічного та науково-технічного відставання СРСР не мала достатніх промислових потужностей для виробництва точних механічних або оптико-електричних пристроїв керування артилерійским вогнем. Тому акцент вимушено робився на масованому гарматному вогні. Так під час [[Битва за Київ (1943)|наступу на Київ]] у листопаді 1943 року радянська сторона зосередила 300 - 415 гармат на один кілометр фронту<ref name="Moskalenko">''Москаленко, Кирилл Семёнович'' «На Юго-Западном направлении. 1943-1945. Воспоминания командарма» Книга II. — М.: Наука, 1973</ref>.
== Типи гармат ==
| |||