|
Діалектологія поділяється на синхронну [[Синхронна діалектологія]] та історичну [[Діахронна діалектологія]].
'''Метою синхронної діалектології''', або ''діалектографії'', є опис [[Говірка|говірок]] на одному хронологічному зрізі, їх функціонування; окреслення географії окремих одиниць діалектичної мови, визначення глибини структурної диференціації говірок; вияв закономірностей об’єднання говірок у мовно-територіальне утворення вищого порядку — говори ([[діалект]]и), [[наріччя]]; встановлення діалектичної основи літературної мови, опис характеру взаємодії діалектичної мови з іншімиіншими формами існування мови етносу. Синхронна діалектологія становить сукупність даних і їх наукову інтерпретацію про фонологічну, фонетичну, акцентуаційну й граматичну структури та словниковий, фразеологічний склад окремих говірок та їх об’єднань, межі поширення окремих явищ і територіальне членування діалектичної мови. Основним джерелом інформації є відповіді на діалектичні програми, питальники, діалектичні тексти, а також ті недіалектичні тексти (фольклорні, художні), які мають виразні говіркові риси; діалектичний матеріал оформляється у вигляді описів структури, лінгвістичних атласів, діалектних словників, зберігається у вигляді текстів.
'''Метою історичної діалектології''', є встановлення [[генезис]]у, історичних змін діалектичної мови, говорів і наріч як одиниць діалектичного членування; вияв відносної хронології діалектичних явищ, архаїчних та інноваційних елементів; здійснення діалектичної атрибутації писемних пам’ятокпам'яток як цілісних текстів чи їх окремих елементів, з’ясування їх відношення до певного [[діалект]]у. Джерелами діалектології є синхронна описова діалектологія та лінгвичні атласи різних типів, писемні пам’яткипам'ятки, дані, свідчення споріднених мов та історії культури етносу. Матеріал подається у вигляді описів, атласів.
Синхронна та історична діалектологія взаємопов’язанівзаємопов'язані, елементи історичної діалектології часто наявні у синхронних описах. В [[Українська діалектологія|українській діалектології]] більшого розвитку набула синхронна діалектологія. Крім синхронної та історичної діалектології виділяють ''соціальну діалектологію'' — як частину [[соціолінгвістика|соціолінгвістики]], що вивчає соціально-класову, професійну, вікову диференціацію мови. Предмет соціальної діалектології — [[арґо]], [[жаргон|жаргони]], [[сленг|сленги]].
== Див. також ==
|
