Відкрити головне меню

Зміни

правопис, вікіфікація, стиль
|year_leader2 = 1916—1918
|title_leader = [[Імператор Австрії|Імператор]]-[[Король Угорщини|Король]]
|representative1 = [[Фрідріх Фердінанд фон Бейст|Фрідріх фон Бейст]] <small>(перший)</small>
|representative2 = [[Генріх Ламмаш]] <small>(останній)</small>
|year_representative1 = 1867
}}
 
'''А́встро-Уго́рщина''' ({{lang-de|Österreich-Ungarn}}) &nbsp;— у [[1867]]—[[1918]] роках [[дуалістична монархія]] в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Федерація [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] та [[Королівство Угорщина (1526—1867)|Угорського королівства]]. Займала терени сучасної [[Австрія|Австрії]] та [[Угорщина|Угорщини]], а також [[Чехія|Чехії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Словенія|Словенії]], [[Чорногорія|Чорногорії]], частини [[Італія|Італії]], [[Польща|Польщі]], [[Румунія|Румунії]], [[Сербія|Сербії]], [[Україна|України]]. Очолювалася [[імператори Австрії|імператорами]] з австрійського дому [[Габсбурги|Габсбургів]] &nbsp;— [[Франц Йосиф I|Францом-Йосифом]] ([[1867]]—[[1916]]) і [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карлом I]] ([[1916]]—[[1918]]). Заснована після [[Австро-угорський компроміс|компромісної угоди]] між Австрією і Угорщиною. Столиця &nbsp;— [[Відень]]. Офіційною мовою була [[німецька|німецька]]. Панівна конфесія &nbsp;— [[Католицька церква в Австрії|католицизм]]. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали [[австрійці]]. Потерпала від національно-визвольних рухів. Розпалася [[1918]] року внаслідок поразки у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] на ряд незалежних держав.
 
== Назва ==
* '''А́встро-Уго́рщина''' ({{lang-de|Österreich-Ungarn}}) &nbsp;— коротка назва.
* '''Австро-Угорська монархія''' ({{lang-de|Österreichisch-Ungarische Monarchie}}, {{lang-hu|Osztrák-Magyar Monarchia}}) &nbsp;— обидві держави (Австрія і Угорщина) є одночасно і об'єднаними (в якихось сферах) і, в той же часводночас, незалежними (в більшості сфер).
* '''Австрія''' &nbsp;— коротка назва.
* '''Королівства і землі, представлені в Рейхсраті та Землі Священної Угорської корони Святого Стефана''' ({{lang-de|Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder und die Länder der heiligen ungarischen Stephanskrone}}) &nbsp;— офіційно з [[14 листопада]] [[1868]] року
 
== Історія ==
{{Історія Австрії}}
{{Історія Угорщини}}
 
=== Утворення Австро-Угорщини ===
У середині [[19 століття|XIX сторіччя]] багатонаціональна [[Австрійська імперія]] перебувала у стані глибокої [[Економічна криза|економічної]] та [[Політична криза|політичної кризи]]. ПротиріччяРозбіжності між окремими частинами імперії, особливо між Австрією та Угорщиною, які стали особливо відчутні під час [[Революції 1848—1849 років|революційних подій]] [[1848]]–[[1849]] років та після поразки Відня в [[Австро-Прусська війна|Австро-Прусській війні]] [[1866]] року, становили реальну загрозу існуванню імперії [[Габсбурги|Габсбургів]]. У цій ситуації австрійський уряд запропонував укладення угоди, яка б надавала Угорщині значних автономних прав.
 
21 грудня [[1867]] року [[імператор]] [[Франц Йосиф I]] ([[1848]]–[[1916]]) затвердив австро-угорську угоду і [[Груднева Конституція 1867|конституцію Австрії]]. Австрійська імперія була перетворена на двоєдину (дуалістичну) державу, яка дістала назву ''Австро-Угорська імперія''. [[Угорщина]] отримала політичну та адміністративну автономію, власний уряд та [[парламент]]&nbsp;— сейм.
 
На чолі Австро-Угорської імперії стояв [[Імператор Австрії|австрійський імператор]] з династії [[Габсбурги|Габсбургів]], який одночасно мав [[титул]] [[Король Угорщини|короля Угорщини]]. Формально його влада була обмежена [[Райхсрат]]ом в Австрії та сеймом в Угорщині. За положеннями нової австрійської конституції Райхсрат&nbsp;— двопалатний парламент&nbsp;— складався з Палати панів і Палати депутатів (всього 525 [[депутат]]ів). До Палати панів, крім спадкових членів, імператор міг призначати пожиттєвихдовічних членів. Ними, зокрема, були [[митрополит]] [[Андрей (Шептицький)|Андрей Шептицький]] та [[письменник]] [[Стефаник Василь Семенович|Василь Стефаник]].
 
Палата депутатів формувалася за допомогою виборів від окремих провінцій. [[Виборче право]] було обмежено [[Майновий ценз|майновим]] і віковим цензом та куріальною системою. [[1873]] року було запроваджено [[прямі вибори]] від трьох курій (1&nbsp;— великої земельної власності, 2&nbsp;— торгово-промислових палат, 3&nbsp;— більших міст) крім сільської (включно з малими містами). Внаслідок зниження майнового цензу для міських і сільських курій з 10 до 5 гульденів річного прямого податку, [[1882]] року значно зросла кількість виборців, однак уряд відмовився запровадити загальне виборче право.
Чергова виборча реформа [[1896]] року встановила 5-у курію, що мала обиратися на основі загального виборчого права (посилала в парламент 72 депутати). [[1907]] року було запроваджено загальне виборче право для чоловіків віком від 24 р. і ліквідовано куріальну систему виборів. Спільними для всієї імперії були 3 міністерства: закордонних справ, військове та морське і міністерство фінансів. Законодавча влада щодо спільних справ обох частин держави здійснювалася спеціальними «делегаціями», які скликалися щорічно по черзі у [[Відень|Відні]] та [[Будапешт]]і. До їхнього складу входили по 60 делегатів від Райхсрату та Сейму. Видатки на загальноімперські потреби розподілялися пропорційно для обох частин імперії, за спеціально укладеною угодою. [[1867]] року [[квота]] встановлювалася у 70&nbsp;% для Австрії і 30&nbsp;%&nbsp;— для Угорщини.
 
Австро-угорська угода [[1867]] року не вирішила всіх протирічрозбіжностей між окремими частинами імперії. Незадоволеними були, насамперед, [[Чехія]] і [[Хорватія в унії з Угорщиною|Хорватія]]. З останньою [[1868]] року, за сприяння Відня, Угорщина уклала угоду, яка на деякий час послабила протиріччясуперечки. Однак із Чехією домовитися не вдалося. Її представники подали у Райхсрат декларацію, в якій вимагали надання Чехії, Моравії та Сілезії (так званим [[Землі Богемської Корони|землям корони Святого Вацлава]]) прав, аналогічних угорським. Внаслідок тривалої боротьби австрійський уряд був змушений піти на деякі поступки (дозвіл вживання [[чеська мова|чеської мови]] в адміністрації та шкільництві, поділ [[Празький університет|Празького університету]] на чеський і [[Німецька мова|німецький]] та інше), однак повністю вирішити всі протиріччясуперечності не вдалося.
 
Існування [[Русини|українців]] на [[Закарпаття|Закарпатті]] взагалі не визнавалося угорською владою. [[1868]] року сейм у Будапешті оголосив усе населення краю угорською нацією. На [[Буковина|Буковині]] та [[Галичина|Галичині]] становище було дещо кращим. На цих землях виникли й успішно розвивалися українські культурно-просвітницькі організації («[[Просвіта]]», [[Наукове товариство імені Шевченка]]) та політичні партії, українські представники були у рейхсраті та провінційних сеймах. Однак і тут українці перебували у нерівноправному становищі. У Галичині влада фактично належала полякам, а на Буковині&nbsp;— німцям та румунським боярам. Офіційною мовою в Галичині була [[польська мова|польська]], а на Буковині&nbsp;— [[німецька мова|німецька]].
[[Франц Фердинанд]] планував радикально перекроїти карту Австро-Угорської імперії, створивши напівавтономні штати, кожен з яких представляв би одну з 11 націй імперії. Разом вони мали б утворити велику [[Конфедерація|конфедерацію]]&nbsp;— Сполучені Штати Великої Австрії. Але план реформ не був втілений у життя через [[Сараєвське вбивство|убивство ерцгерцога]] та початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]], внаслідок якої зникла сама імперія.
 
=== [[Перша світова війна]] ===
[[28 червня]] [[1914]] року у [[Сараєво]] було вбито спадкоємця австрійського престолу [[ерцгерцог]]а [[Франц Фердинанд|Франца Фердинанда]], що стало приводом для початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]]–[[1918]] років.
 
На землях Австро-Угорщини утворилися самостійні держави: [[Західноукраїнська Народна Республіка]], [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацька Республіка]], [[Королівство сербів, хорватів і словенців]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]], [[Перша Австрійська Республіка|Австрійська Республіка]], [[Угорщина]]. Частина колишніх територій Австро-Угорської імперії:
 
* [[Австрійське Примор'я]], [[Рієка]] і [[Больцано (провінція)|Південний]] [[Тіроль (історична область)|Тіроль]] відійшли до [[Королівство Італія (1861—1946)|Італії]];
* частина [[Трансільванія|Трансільванії]], [[Банат]] і [[Буковина]]&nbsp;— [[Королівство Румунія|Румунії]];
* [[Східна Галичина]] в червні-липні [[1919]] року була захоплена [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською Республікою]].
 
[[Українська етнічна територія|Етнічні українські землі]] Австро-Угорщини були розділені між трьома державами:
 
* [[Закарпаття|Закарпатська Україна]] опинилася під владою [[Перша Чехословацька Республіка|Праги]],
* [[Буковина]]&nbsp;— [[Королівство Румунія|Бухареста]],
* [[Галичина]]&nbsp;— [[Польська Республіка (1918—1939)|Варшави]].
 
== Територія ==
[[Файл:Austria-Hungary_map_ua.svg|thumb|left|360x360px|Австро-Угорщина. [[1878]]–[[1918]] роки: 1. [[Богемія]], 2. [[Герцогство Буковина]], 3. [[Каринтія]], 4. [[Крайна]], 5. [[Далмація]], 6. [[Королівство Галичини іта Володимирії]], 7. [[Австрійське Примор'є]], 8. [[Нижня Австрія]], 9. [[Моравія]], 10. [[Зальцбург]], 11. [[Австрійська Сілезія]], 12. [[Штирія]], 13. [[Тіроль]], 14. [[Верхня Австрія]], 15. [[Форарльберґ]], 16. [[Угорщина]], 17. [[Хорватія|Хорватія і Славонія]], 18. [[Боснія і Герцеговина]].|left]]
[[Територія]] Австро-Угорської імперії становила 676 545&nbsp;[[км²]].
 
 
В адміністративному відношенні Австро-Угорщина ділилася на такі складові частини ([[Коронна земля|коронні землі]]):
{|
!align="center" colspan = "5" |'''[[Цислейтанія]]''' (землі австрійської корони;Територія&nbsp;— 351 204 [[км²]]):
|-
| ''[[Королівство Богемія]]''
| ''[[Австрійське примор'я]]'': (''Княжий округ [[Гориця і Градишка]]'', ''Місто [[Трієст]]'', ''Маркграфство [[Істрія]]'')
|-
!align="center" colspan = "5" |'''[[Транслейтанія]]''' (землі угорської корони; Територія&nbsp;— 325 411 [[км²]]):
|-
| ''Королівство Угорщина''
| ''Королівство [[Хорватія і Славонія]]''
 
== Населення ==
[[FileФайл:Austria hungary 1911.jpg|thumb|left|350px|[[етнос|Етнічна]] карта Австро-Угорщини.]]
Австро-Угорщина була багатонаціональною державою, в якій у 1908 році проживало 50 293&nbsp;000 осіб 25 [[нація|націй]] та [[народність|народностей]]. Найчисельнішими з них були [[німці]], [[угорці]], [[чехи]], [[українці]], [[поляки]], [[словаки]], [[хорвати]] та [[румуни]]. Українців [[1910]] року налічувалось 4,178&nbsp;млн осіб, що становило 8&nbsp;% населення імперії. Крім них було також понад 400 тисяч латинників (обернених на [[католицизм]] українців) та пословачених українців<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii004.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частиничастина. (Текст ЕУ-2)].&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1955.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 17.</ref>.
 
Зі зростанням капіталістичної економіки на національних окраїнахкраях, зокрема в Чехії, посилилися національні суперечності. Тому національне питання в Австро-Угорщині було віссю політичного життя. Панівні класи розглядали Боснію, Галичину, Словаччину та інші слов'янські окраїникраї як колонії (див. [[Австро-угорський компроміс#Реакція і спроби реформ]]). В економічному і культурному житті Галичини панувала [[польська шляхта]], на яку спирався австрійський уряд.
 
=== Найбільші міста<ref>Kogutowicz Károly, Hermann Győző: ''Zsebatlasz: Naptárral és statisztikai adatokkal az 1914. évre.'' Magyar Földrajzi Intézet R. T., Budapest 1913, S. 69, 105.</ref> ===
|-
| 3.
| [[СуботіцаСуботиця]]
| Szabadka
| Суботица