Таз: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Будова: уточнення, вікіфікація
доповнення, уточнення
Рядок 19:
|DorlandsID =
}}
{{Otheruses|Таз (значення)}}
'''Таз''', '''тазовий пояс''' ({{lang-la|pelvis}}) — пояс [[скелет]]а нижньої кінцівки, який складається з двох [[тазова кістка|тазових кісток]] та [[крижова кістка|крижової]], які міцно між собою сполучаються і становлять міцну опору для вільних [[нога|нижніх кінцівок]]. Таз є частиною [[тулуб]]а.
 
'''Таз''', '''тазовий пояс''' ({{lang-la|pelvis}}) — пояс [[скелет]]а нижньої кінцівки, який складається з двох [[тазова кістка|тазових кісток]] та [[крижова кістка|крижової]], які міцно між собою сполучаються і становлять міцну опору для вільних [[нога|нижніх кінцівок]]. Таз є частиною [[тулуб]]а.
 
Український термін ''таз'' являє собою [[калька (мовознавство)|кальку]] латинського ''pelvis'', що означає як «анатомічний таз», так і «[[миска]], [[балія]], [[таз (ємність)|таз]]»: з огляду на його характерну чашоподібну форму.
Рядок 47 ⟶ 46:
Тазове дно (''fundus pelvis'')&nbsp;— сукупність м'яких тканин, що займають нижню апертуру таза. Тазове дно має дві функції, що з початку протилежні: замикати знизу тазову та черевну порожнини, утримуючи вагу внутрішніх органів, і водночас управляти виходами прямої кишки і сечостатевих органів, які проходять через нього, тим самим ослабляючи його. Щоб справитися з цими задачами, тазове дно складається з кількох взаємоперекривних шарів м'язів і сполучних тканин<ref name="Thieme-Atlas-137">''Thieme Atlas of Anatomy'' (2006), p. 137</ref>. Основу тазового дна складають дві діафрагми: [[діафрагма таза]] та [[сечостатева діафрагма]].
 
М'язи діафрагми таза&nbsp;— 2 підіймачі ануса і 2 [[куприковий м'яз|куприкові м'язи]]. Підіймач ануса складається з трьох м'язів: клубово-куприкового, лобково-куприкового і лобково-анального. Складові підіймача ануса та куприкові м'язи виходять між симфізом і сідничними остями й сходяться на куприку та анально-куприковій зв'язці, що йде від куприка до ануса. Між м'язами в середині залишається вузька шпара, через яку виходять назовні пряма кишка і сечівник (у жінок також піхва).
 
М'язи сечостатевої діафрагми&nbsp;— глибокі поперечні м'язи промежини, поверхневі поперечні м'язи промежини<ref name="Platzer-106">Platzer (2004), p. 106</ref>, зовнішнього анального та уретрального сфінктерів, цибулинно-печеристого й сідничо-печеристого м'язів.
 
Цибулинно-печеристий м'яз звужує передсінок піхви в жінок і оточує частину губчастого тіла статевого члена в чоловіків. Сідничо-печеристий здавлює вени пеніса і клітора під час статевого збудження, забезпечуючи наповнення їхніх печеристих тіл кров'ю, що приводить до ерекції<ref name="Thieme-Atlas-136">''Thieme Atlas of Anatomy'' (2006), p. 136</ref>.
М'язи сечостатевої діафрагми&nbsp;— глибокі поперечні м'язи промежини, що виходять від нижніх гілок сідничних кісток і нижніх гілок лобкових кісток, розширяючись до сечостатевої щілини, та зовнішні поперечні м'язи промежини<ref name="Platzer-106">Platzer (2004), p. 106</ref>.
 
=== Статеві відмінності ===