Відмінності між версіями «Торговий авіаносець»

м
нема опису редагування
(Доповнено про японський аналог торгових авіаносців)
м
Незважаючи на їх квазі-військову функцію, торгові авіаносці зберегли свій цивільний статус, продовжували перевозити вантажі й працювати під цивільним командуванням. Їх  введення в експлуатацію почалося у травні 1943 р. І хоча спочатку цей захід передбачався як тимчасовий до побудови достатньої кількості [[Ескортний авіаносець|ескортних авіаносців]], вони залишалися на озброєнні до кінця війни в Європі.
 
Функціональним аналогом торгових авіаносців були перероблені з танкерів японські ескортні авіаносці типів "[[Ескортні авіаносці типу «Ямасіро Мару»|Ямосіро Мару]]" та "[[Ескортні авіаносці типу «Сімане Мару»|Сімане Мару]]". Водночас, ці японські авіаносці не були цивільними суднами і діяли під військовим командуванням.
 
== Створення ==
 
== Оперативна ефективність ==
До того часу як торгові авіаносці надійшли на озброєння, перевага у Битві за Атлантику вже була на боці союзників через вплив низки чинників, які діяли одночасно.<ref name="terraine">{{Cite book|title=Business in Great Waters: The U-Boat Wars 1916-1945|last=Terraine|first=John|year=1990|publisher=Mandarin Paperbacks|location=London, UK|pages=756|isbn=0-330-26172-X}}</ref> З початку 1944 року майже кожен конвой включав один, а то й більше торгових авіаносців. Хоча літаки з цих суден здійснили близько десятка атак, жоден [[підводний човен]] не був знищенний у результаті чотирьох тисяч вильотів літаків з 19 торгових авіаносців. Тим не менш, згідно з офіційною історієбісторіє Військово-Морського штабу:
 
:: «Часто, навіть за відсутності потоплень, вже сама сама присутність літаків, палубних або берегового базування, чи й обох одразу, попереджала концентрацію підводних човнів для атаки на конвой, що дозволило йому продовжувати свій шлях безперешкодно.»
3657

редагувань