Толочко Петро Петрович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
м →‎Біографія: оформлення
Рядок 47:
1960 року закінчив історико-філософський факультет [[Київський університет|Київського університету]], 1966 року — аспірантуру [[Інститут археології НАН України|Інституту археології АН УРСР]]. Кандидатська дисертація «Історична топографія стародавнього Києва», докторська дисертація «Київ і Київська земля в період феодальної роздрібненості Русі ХІІ-ХІІІ ст.»
 
У 1960—1961 рр. — науковий працівник [[Музей українського мистецтва|Музею українського мистецтва]]. З 1961 року — в Інституті археології АН УРСР: молодший науковий працівник (1961—1966), вчений секретар (1966—1970), старший науковий працівник (1970—1972), завідувач відділу археології Києва (1972—1982). З 1982 року — завідувач відділу давньоруської і середньовічної археології. З 1987 року — директор Інституту археології НАН України. 1990 року П. П.  Толочка обрано академіком НАН України.
 
У 1993—1998 роках — віце-президент НАН України.
 
Зробив вагомий внесок у розв'язання актуальних проблем історії східних слов'ян, Київської Русі та українського середньовіччя. Він автор близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких «Історична топографія стародавнього Києва» (1970), «Древний Киев» (1983), «Історичні портрети» (1991), «Літописи Київської Русі» (1994), «Володимир Святий&nbsp;— Ярослав Мудрий» (1996), «Від Русі до України» (1997) та ін. Петрові Петровичу належить понад 200 публіцистичних і белетристичних праць, у яких розглянуто важливі проблеми становлення української державності, формування політичної нації, громадянського суспільства та його еліти, визначення національної ідеї<ref>{{cite web |url=http://www.nbuv.gov.ua/people/tolochko.html |title=Толочко Петро Петрович |archiveurl=https://archive.is/LsCnT |archivedate=29.12.2012 |website=[[НБУВ]]}}</ref>.
 
За цикл робіт з історії та археології Києва П.&nbsp;П. Толочко отримав [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державну премію УРСР у галузі науки і техніки]] ([[1983]]), а за цикл праць «Давня історія України» в трьох томах, а також монографію «Етнічна історія давньої України» він удостоєний звання лауреата Державної премії України за [[2002]] рік. За дослідження проблем урбанізації Київської Русі йому присуджено [[Премія НАН України імені М. С. Грушевського|премію НАН України ім.&nbsp;М.&nbsp;С. Грушевського]] ([[1992]]).
Рядок 59:
П.&nbsp;П.&nbsp;Толочко&nbsp;— член Виконавчого комітету [[Міжнародна унія слов'янської археології|Міжнародної унії слов'янської археології]], член-кореспондент [[Центральний Німецький інститут археології|Центрального Німецького інституту археології]] ([[Берлін]]), член [[Академія Європи|Академії Європи]] ([[Лондон]]), почесний доктор Російської академії наук. Іноземний член Російської академії наук (з 2011)<ref>{{Cite web|url=http://www.ras.ru/members/personalstaff/foreignmembers.aspx?fmem=19|title=Иностранные члены РАН|website=www.ras.ru|accessdate=2017-02-21}}</ref>.
 
П.&nbsp;П.&nbsp;Толочко&nbsp;— один з ініціаторів створення [[Українське товариство охорони пам'яток історії та культури|Українського товариства охорони пам'яток історії та культури]], з 1989 по 2015 рік очолював його. Член правління [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців України]] (до 2016 &nbsp;р.).
 
Він головний редактор наукового журналу [[Археологія (видання)|«Археологія»]], голова редакційної ради журналу [[Культура народів Причорномор'я (журнал)|«Культура народів Причорномор'я»]], член редколегій часописів «[[Київська старовина]]» та «[[Український історичний журнал]]».