Остап Вишня: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Картка (стосовно посилання)
мНемає опису редагування
Рядок 30:
 
== Життєпис ==
Народився на [[Чечва (хутір)|хуторі Чечва]] біля містечка [[Грунь (Охтирський район)|Грунь]] [[Зіньківський повіт (Полтавська губернія)|Зіньківського повіту]] на Полтавщині (нині [[Охтирський район]] [[Сумська область|Сумської області]]) в багатодітній (17 дітей) селянській [[сім'я|сім'ї]]. Батько працював на поміщика, його дід по батьковій лінії був у Лебединi шевцем, дід по матері&nbsp;— у Грунi хлiборобом<ref>Остап Вишня «Моя автобіографія» [http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=450]</ref>. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, далі навчався в [[Київська військово-фельдшерська школа|Київській військово-фельдшерській школі]], після закінчення якої ([[1907]]) працював фельдшером&nbsp;— спочатку в російській армії, а згодом&nbsp;— у хірургічному відділі лікарні [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]]. Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині&nbsp;— тож, працюючи в лікарні, займався самоосвітою, склав екстерном екзамен за гімназію і в [[1917]] вступив до [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]]; однак скоро залишив навчання і цілком віддався журналістській і літературній праці. Вчився добре.
 
== Офіцер медичної служби УНР ==
 
З [[1918]] року мобілізований до [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] у медичні частини. Зробив швидку кар'єру&nbsp;— у полон до більшовиків потрапив [[1919]] у ранзі начальника медично-санітарного управління [[МіністерствоРада шляхівнародних міністрів УНР|Міністерства залізниць УНР]]. У його розпорядженні були всі залізничні шпиталі, в яких лежали хворі офіцери і вояки [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]], [[Армія Української Народної Республіки|Дієвої армії Української Народної Республіки]].
 
[[ВЧК]] вважало великим успіхом полон офіцера Губенка&nbsp;— високопоставлений «петлюрівський» урядовець утримувався у [[Харків|Харкові]] до [[1921]]&nbsp;— «до повного закінчення громадянської війни» (таким було формулювання [[ревтрибуналРеволюційний трибунал (СРСР)|ревтрибуналів]]ів для опонентів окупаційної радянської влади).
 
«Реанімував» Губенка мало не сам [[Скрипник Микола Олексійович|Микола Скрипник]]&nbsp;— соратник Леніна. Скрипник буцімто читав його [[гумореска|гуморески]] в офіційних виданнях УНР. Павло Губенко справді писав чесно та їдко: не зважаючи на військовий стан, немилосердно висміював недоліки [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]], на кпини брав і особисто Головного Отамана [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюру]]. Саме йому приписується крилата фраза: «У вагоні Директорія, під вагоном територія…». Але ця слава не допомогла Вишні&nbsp;— офіцеру Армії УНР згодом помстилися за службу Україні: буде ленінська в'язниця і сталінський [[Концентраційний табір|концтабір]] (СРСР).