Сітта: відмінності між версіями

У 528 році призначається magister militum per Armeniam (військовим командуючимкомандувачем Вірменії). У 529 році здобув перемогу над макронами в Понті, що були союзниками персів. Макронів було змушено прийняти християнство, а потім долучено до візантійського війська. В подальшому Сітта намагався розширити підтримку імперії, спираючись на вірменських та грузинських князів (насамперед перших). З цього моменту починається збільшення представників вірменської знаті, що частково прийняла православ'я, серед державних сановників та військовиків Візантії. Після цього стає magister militum per Armeniam et Pontum Polemoniacum et gentes (магістром військ Вірменії та Полемоніонового Понту).)

У 530 році призначаєтсья на посаду magister militum praesentalis (магістра презентальних військ). Йому надано в підпорядуванняпідпорядкування Дорофея, стратега Вірменії. В цей час проти візантійців виступив шахіншах [[Кавад I]], війська якого вдерлися до Північної Месопотамії та Римської Вірменії. Спочатку Сітта відбив спробув супротивника захопити [[Ерзурум|Феодосіополь]], а потім завдав поразки персам у битві при Саталі. У 531 році після важкої битві при Каллінікіумі, де візантійські війська зазнли значних втрат Сітта замінив Велізарії на чолі очільника усієї війни проти Персії. Але вже у 532 році було укладено мир між візантієюм та Персією.