Відмінності між версіями «Сітта»

2 байти вилучено ,  1 рік тому
правопис
(правопис)
 
== Життєпис ==
За походженням був фракійцем або готам. Замолоду увійшов до почту спадкоємця трону Юстиніана, ставши його дорифором (охоронцем). В подальшому кар'єрі Сітти сприяло одруження на сестрі [[Феодора (свята імператриця)|Феодори]], майбутньої імператриці. Був букеларієм, потім отримав титул дукса. У 526 році спільно з Велізарій здійснив похід до Сигріани 9відома також як Перскаменія), але візантійці не досягли жодних ууспіхівуспіхів через склабкість організації та недостатню підтримку з боку вірменських князів.
 
У 527 році на посаді [[magister militum|magister militum per Orientem]], тобто військовим командуючим Сходу (підпорядковувалися війська Першої й Другої Вірменії, Полемонового Понту, Анзітени, Інгілени, Софенуи, Софанени), але зазнав поразки від перських військовиків Артія та Нарсеса. Але перед тим Сітта з Велізарієм зумів сплюндрувати значну частину Вірменського марзапанства.
 
У 528 році призначається magister militum per Armeniam (військовим командуючим Вірменії). У 529 році здобув перемогу над макронами в Понті, що були союзниками персів. Макронів було змушено прийняти християнство, а потім долучено до візантійського війська. В подальшому Сітта намагався розширити підтримку імперії, спираючись на вірменських та грузинських князів (насамперед перших). З цього моменту починається збільшення представників вірменської знаті, що частково прийняла православ'я, серед державних сановників та військовиків Візантії. Після цього стає magister militum per Armeniam et Pontum Polemoniacum et gentes (магістром військ вірменіїВірменії та Полемоніонового Понту).)
 
У 530 році призначаєтсья на посаду magister militum praesentalis (магістра презентальних військ). Йому надано в підпорядування Дорофея, стратега Вірменії. В цей час проти візантійців виступив шахіншах [[Кавад I]], війська якого вдерлися до Північної Месопотамії та Римської Вірменії. Спочатку Сітта відбив спробув супротивника захопити [[Ерзурум|Феодосіополь]], а потім завдав поразки персам у битві при Саталі. У 531 році після важкої битві при Каллінікіумі, де візантійські війська зазнли значних втрат Сітта замінив Велізарії на чолі очільника усієї війни проти Персії. Але вже у 532 році було укладено мир між візантієюм та Персією.