E-4 NAOC: відмінності між версіями

Компанія [[Boeing|«Боїнг»]], яка в той час будувала для ВПС літаки-ретранслятори і повітряні командні пункти (NEACP) {{не перекладено|Boeing EC-135|EC-135J||Boeing EC-135}}, запропонувала свій літак на базі цивільного [[Широкофюзеляжний літак|широкофюзеляжного лайнера]] [[Boeing 747|Boeing 747-200B]]. Відповідно до програми 481B NEACP, відділ електронних систем ВПС США у лютому [[1973]] року підписав контракт з «Боїнгом» на два перші літаки E-4A NEACP (''National Emergency Airborne Command Post''). Програмою передбачалося проведення переобладнання кількох Боїнг-747-200В на повітряні командні пункти. На різних етапах потрібна кількість літаків варіювалася від чотирьох до семи — існували плани мати три ПКП [[Об'єднаний комітет начальників штабів США|КНШ]] і чотири літаки в ролі ПКП {{не перекладено|Стратегічне авіаційне командування|САК||Strategic Air Command}}. В кінцевому підсумку, однак, було вирішено побудувати три повітряних командних пункти Е-4А і ще один літак — відразу в удосконаленому варіанті Е-4В NAOC (''National Airborne Operations Center''). Також було вирішено згодом дообладнати усі літаки Е-4А до рівня Е-4В. Остаточно було вирішено, що всі літаки Е-4 надійдуть в розпорядження [[Об'єднаний комітет начальників штабів США|Комітету начальників штабів збройних сил США]] і слугуватимуть в якості резервних [[Система управління військами|пунктів управління]] вищого військового керівництва країни в умовах [[Надзвичайна ситуація|надзвичайних ситуацій]] чи з початком [[Війна|бойових дій]]{{sfn|Jane's|1994|p=265}}.

За програмою 481В протягом 1973—1975 років в повітряні командні пункти були переобладнані три [[Пасажирський літак|авіалайнери]] Боїнг-747-200В. Програма передбачала будівництво четвертого літака відразу у вдосконаленому варіанті Е-4В. Цей літак надійшов у [[Дослідна експлуатація|дослідну експлуатацію]] з неповним складом [[Авіоніка|бортового радіоелектронного обладнання]] в серпні [[1974]] року. З січня [[1980]] він також приступив до [[Бойове чергування|бойового чергування]]. З початку [[1982]] року, відповідно до плану, на всіх літаках Е-4А були здійснені роботи з переобладнання їх у варіант Е-4В. Літаки отримали нове [[Радіоелектронна апаратура|радіоелектронне обладнання]], двигуни F103-GE-100 і системи [[Дозаправлення у повітрі|дозаправлення паливом у повітрі]]. Перший Е-4В, переобладнаний з Е-4А повернувся в бойовий склад у червні [[1983]], другої — в травні [[1984]], третій — в січні [[1985]] року{{sfn|Jane's|1994|p=265}}.