Вікіпедія

Німеччина: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м вікіфікація
Рядок 79:
 
== Назва ==
* '''Німе́ччина''' ({{lang-de|Deutschland}})  — коротка назва
* '''Федерати́вна Респу́бліка Німе́ччина''' ({{lang-de|Bundesrepublik Deutschland}}, {{МФА-всі|ˈbʊndəsʁepuˌbliːk ˈdɔʏtʃlant|МФА|De-Bundesrepublik Deutschland.ogg}}<ref name="Duden6">{{cite book | editor = Max Mangold (ed.) | title = Duden, Aussprachewörterbuch (Duden Pronunciation Dictionary) | edition = 6th ed. | year = 1995 | publisher = Dudenverlag (Bibliographisches Institut & F.A. Brockhaus AG | location = Mannheim | language = German | isbn = 3-411-04066-1 | pages = pp 271, 53f }}</ref>) &nbsp;— офіційна назва. Скорочено&nbsp;— '''ФРН''' ({{lang-de|BRD}}).
 
== Географія ==
Рядок 284:
|}
 
Німеччина є [[Федерація|федеративною]], [[Демократія|демократичною]], [[Парламентська республіка|парламентською]] республікою. Її політична система ґрунтується на принципах, закладених у конституційному документі, відомому як [[Основний закон ФРН|Grundgesetz]] (Основний закон). Для внесення поправок до нього потрібно згоду двох третин депутатського складу [[Бундестаг]]у та [[Бундесрат (Німеччина)|Бундесрату]], що робить його жорсткою конституцією. Фундаментальні принципи Основного закону гарантують основоположні [[права людини]], зокрема повагу до [[Гідність|людської гідності]], самостійність [[Розподіл державної влади|гілок влади]], федеральну структуру і [[верховенство права]]. Такі форми [[Безпосередня демократія|безпосередньої демократії]], як референдум або народна ініціатива, Основний закон передбачає лише у винятковому випадку, коли мова йде про поділ території ФРН.<ref>{{cite web|url=https://www.btg-bestellservice.de/pdf/80201000.pdf|title=Basic Law for the Federal Republic of Germany|date=October 2010|work=Deutscher Bundestag|publisher=Btg-bestellservice|accessdate=14 April 2011}}</ref>
 
[[Президент Німеччини]], яким з [[19 березня]] [[2017]] року є [[Франк-Вальтер Штайнмаєр|Франк-Вальтер Штайнмайєр]], формально є [[Глава держави|главою держави]] та уособлює єдність політичного устрою. Він обирається Федеральними зборами, спеціальною установою, що складається з членів Бундестагу і рівної кількості державних делегатів, обраних [[Ландтаг|ландтагами]]. На посаду президента може обратись будь-який громадянин ФРН, що досяг 40 років. Строк його повноважень складає 5 років, але дозволяються одноразові перевибори. В обов'язки федерального президента входять [[промульгація]] законів, призначення посадових осіб, виконання представницьких функцій, також він може помилувати злочинців. Прийняті ним акти, як правило, вимагають [[Контрасигнатура|контрасигнації]] канцлера або відповідного міністра. Другою найвищою посадою в німецькому порядку старшинства є Президент Бундестагу (''Bundestagspräsident''), який обирається парламентом і головує на її засіданнях. Нині даний пост займає [[Вольфганг Шойбле]].<ref>{{Cite book|title= Grundrechtsbindung des Gesetzgebers: eine rechtsvergleichende Studie zu Deutschland, Frankreich und den USA|language=German|pages=123ff|first= Friederike Valerie|last= Lange|date=2010|isbn= 978-316-150420-4|publisher= Mohr Siebeck}}</ref>
 
Законодавча влада належить федеральному парламенту&nbsp;— [[Бундестаг]]у, який обирається громадянами на 4 роки. Відповідно до Основного закону він вважається однопалатним, однак фактично має дві палати&nbsp;— Бундестаг та [[Бундесрат (Німеччина)|Бундесрат]] (Федеральна рада). Власне парламентом є тільки&nbsp;[[Бундестаґ|Бундестаг]]. Нижня палата складається з 496 депутатів, що володіють&nbsp;вільним представницьким мандатом&nbsp;від німецького народу; її члени обираються загальними, прямими, рівними і таємними виборами за змішаною [[Змішана виборча система|пропорційно-мажоритарною системою]] строком на 4 роки. Найважливішими функціями Бундестагу є прийняття федеральних законів, контроль за роботою уряду та вибори федерального президента, дана палата має право утворювати галузеві комітети.
 
Бундесрат відповідно до статті 50 Основного закону вважається органом через який федеральні землі беруть участь у законодавчому та адміністративному управлінні та в справах [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Депутати&nbsp;[[Бундесрат]]у&nbsp;мають так &nbsp;званий [[імперативний мандат]] від урядів [[Федеральна земля|федеральних земель]], його склад змінюється у міру проведення виборів в [[Ландтаг|ландтаги]]. Залежно від кількості мешканців землі мають від 3 до 6 голосів. В Бундесрат надходять всі законопроекти. Ті з них, які зачіпають компетенцію федеральних земель, повинні отримати його схвалення (з бюджету і податків, питань території і меж земель, структури і організації земельних влади, освіти та культури). Щодо інших законопроектів Бундесрат може заявити протест, у такому випадку закон повторно розглядається в Бундестазі і в разі відхилення протесту Бундесрату набуває чинності.<ref>{{cite web|url=http://countrystudies.us/germany/159.htm|title=Christian Democratic Union/Christian Social Union|publisher=U.S. Library of Congress|accessdate=26 March 2011}}</ref>[[Файл:Politisches System in Deutschland ua.PNG|thumb|267x267px|left|Політична система Німеччини]]
 
Виконавча влада здійснюється федеральним урядом, який складається з канцлера та міністрів. [[Федеральний канцлер Німеччини|Федеральний канцлер]], безсумнівно, є ключовою фігурою в державному управлінні, він призначається президентом після обрання в Бундестазі, власноруч обирає міністрів та встановлює галузі їхньої діяльності. Урядові повноваження дуже широкі: він здійснює всі функції з управління, має сильні позиції в законодавчій сфері; з даної причини форму правління Німеччини нерідко називають «канцлерською демократією». По сьогоднішній день з [[22 листопада]] [[2005]] року посаду канцлера займає [[Ангела Меркель]].
 
Роль політичних партій в Німеччині є значною і закріплена статтею 21 Конституції. Вони висувають кандидатів на політичні посади, впливають на визначення особового складу керівних органів державної адміністрації, судів та прокуратури. У ФРН традиційно існує багатопартійна система. Найбільш впливовими партіями є [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичний союз]] (ХДС), [[Християнсько-соціальний союз]] (ХСС) та [[Соціал-демократична партія Німеччини|Соціал-демократична партія]]. Помітну роль в політичному житті країни відіграють також ліберальна [[Вільна демократична партія]] і [[Союз 90/Зелені]].<ref>{{cite web|url=http://countrystudies.us/germany/159.htm|title=Christian Democratic Union/Christian Social Union|publisher=U.S. Library of Congress|accessdate=26 March 2011}}</ref> За результатами [[Вибори до Бундестагу 2017|парламентських виборів 2017 року]] до Бундестагу пройшла право-популістська партія [[Альтернатива для Німеччини]].<ref>{{cite web |url=http://www.reuters.com/article/idUSFit94584220160108 |title=Reuters: Fitch Affirms Germany at 'AAA'; Outlook Stable |publisher=Reuters |date=8 January 2016 |accessdate=26 January 2016}}</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Німеччина