Менінгіт: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Прогноз: уточнення |
м →Епідеміологічні особливості: уточнення |
||
Рядок 189:
Хоча менінгіт є [[захворюванням, яке підлягає обов'язковій реєстрації]] у багатьох країнах світу, точна [[кількість випадків (епідеміологія)|кількість випадків]] невідома.<ref name=LoganMacMahon/> Щорічно у [[Західний світ|Західних країнах]] на кожні 100 000 осіб трапляються 3 випадки захворювання. Дослідження серед населення виявили, що найбільш поширеним є вірусний менінгіт (10,9 випадків на 100 000 осіб), а найбільш сприятливою для цього захворювання порою року є літо. У Бразилії кількість випадків бактеріального менінгіту вища — 45,8 випадків на 100 000 осіб щорічно.<ref name=Attia/> Країни [[Африки на південь від Сахари]] більше сторіччя потерпали від справжньої епідемії менінгококового менінгіту,<ref>{{cite journal|author=Lapeyssonnie L |title=Cerebrospinal meningitis in Africa |journal=Bulletin of the World Health Organization |volume=28|issue= |pages=SUPPL:1–114 |year=1963 |pmid=14259333 |pmc=2554630}}</ref> через що цей регіон назвали «менінгітовим поясом». Епідемії здебільшого припадають на сухий сезон (з грудня по червень), і хвиля епідемії може тривати від двох до трьох років, стихаючи після настання сезонів дощів.<ref>{{cite journal |author=Greenwood B |title=Manson Lecture. Meningococcal meningitis in Africa |journal=Trans. R. Soc. Trop. Med. Hyg. |volume=93 |issue=4 |pages=341–53 |year=1999 |pmid=10674069|doi=10.1016/S0035-9203(99)90106-2}}</ref> У цьому регіоні<ref name=WHO1998>{{cite book | author=World Health Organization | title=Control of epidemic meningococcal disease, practical guidelines, 2nd edition, WHO/EMC/BA/98 | year=1998 | volume=3 | pages=1–83 | format=PDF |url=http://www.who.int/csr/resources/publications/meningitis/whoemcbac983.pdf}} <!--No ISBN--></ref> з низьким рівнем [[Охорона здоров'я|медичної допомоги]] кількість випадків захворювання на 100 000 осіб становить 100—800. Збудником хвороби у цих випадках є переважно менінгококи.<ref name=Attia/> Під час найбільшої в історії епідемії, яка накрила весь регіон у 1996—1997 роках, було зафіксовано більше 250 000 випадків хвороби, 25 000 з яких закінчилися смертю.<ref>{{cite journal |author=WHO|title=Detecting meningococcal meningitis epidemics in highly-endemic African countries |journal=Weekly Epidemiological Record |volume=78 |issue=33 |pages=294–6 |year=2003 | format=PDF |url=http://www.who.int/wer/2003/en/wer7833.pdf |pmid=14509123}}</ref>
Менінгококова хвороба перетворюється в епідемії в регіонах з великою щільністю населення — у військових частинах під час мобілізації, студмістечках<ref name=Lancet/> та під час щорічного [[
Причини регіонального поширення бактеріального менінгіту у значній мірі відрізняються: у той час, як більшість випадків захворювання у країнах Європи викликана збудниками N. meningitides груп B та C, у країнах Азії на Африки переважають збудники групи A, які є основною причиною епідемій у менінгітному поясі, викликаючи близько 80-85 % зареєстрованих випадків менінгококового менінгіту.<ref name=WHO1998/>
|