|
[[Тома Аквінський]] дає наступне визначення хоробрості:
''«Хоробрість зупиняє нас бути нерозумно відсіченим труднощами. Ця хоробрість є [[дух]]овною відвагою перемогти духовні труднощі, тим ж шляхом, що й фізична [[відвага]] перемагає та відштовхує фізичні труднощі. [[Арістотель]] перераховує п'ять імітацій хоробрості, які чинять відважні вчинки але не з відваги. Інколи важке не відчувається як важке, з-за незнання чи оптимізму або майстерності; деколи пристрасть є мотивом (втеча від горя, чи [[гнів]]у) а часом підрахунок прибутку. ПрироднійПриродний темперамент деяких людей схиляє їх до хоробрості, але хоробрість властиво є [[чеснота|чеснотою]]: стан, що характеризує всі чесноти, якщо ми маємо на увазі твердий дух, а не окрему чесноту з особливим полем дії, якщо ми маємо на увазі дух твердий вистояти коли витривалість особливо важка, зокрема в ситуаціях крайньої небезпеки. Бо якщо людина може вистояти в найбільш важких умовах вона зможе протистояти в менш важких ситуаціях. Таким чином, хоробрість стосується перш за все [[страх]]ів важких ситуацій, що відштовхують нашу волю від слідування дорозі [[інтелект]]у. Хоробрість не лише переносить тиски таких ситуацій без здригання, приборкуючи страх, але теж в мірі атакує їх, якщо майбутня безпека вимагає усунення трудності. Це вимагає смілення. Отже хоробрість має справу зі страхом та сміленням, стримуючи перше та накладаючи баланс на друге. Хоробрість духу тримає волю твердо прикріпленою до [[добро|добра]], котре пропонується [[розум]]ом стикаючись спочатку з більшим а потім з меншим злами…Стримати страх важче аніж керувати сміленням, тому що сама небезпека яку боїться людина має нахил стримувати смілення і збільшує [[страх]]. Таким чином головною дяльністю хоробрості є не стільки атака як витривалість, стояння на своєму ґрунті посеред небезпеки. В самій природі мучеництва, мученик міцно стоїть в правді та справедливості проти нападів переслідувачів. Ясно, що [[мучеництво]] є тоді чеснотним актом, справді актом хоробрості. Хоробрість добрих громадян — твердість в людській [[справедливість|справедливості]], аби зберегти яку вони знесуть смертельну небезпеку; і хоробрість дана [[Бог]]ом — це твердість в Божій справедливості, яка приходить через віру в Ісуса Христа. Отже віра — ціль до якої міцно тримаються мученики, і хоробрість є чеснотою яка робить їх здатними так поступати. Любов є головною мотивуючою силою за актом мучеництва, [[чеснота]] керуюча ним; але безпосередньою мотивацією пробуджуючою цей акт є чеснота хоробрості.»''
== Споріднені хоробрості чесноти==
|
