Браконьєрство: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Orestsero (обговорення | внесок)
Скасування редагування № 23590610 користувача Василь Петрович Новицький (обговорення)
Мітка: Скасування
Рядок 19:
У своїй основі браконьєрство має моральну деградацію, падіння моральності, ідеологію вседозволеності, безкарності, правового нігілізму і можливості заробляти на аморальних речах («ніхто не має права заважати мені заробляти гроші будь-яким шляхом»). Браконьєрство грубо порушує права дикої флори і фауни на існування.
 
=== Браконьєрство відносно мисливських ресурсів ===
=== Мисливське браконьєрство ===
За рік в Україні затримується близько 11 тис. порушників правил полювання. Вкрай низькою є їх [[караність]]: з 9500 затриманих в 2006&nbsp;р. мисливських браконьєрів тільки 3 (!) були притягнуті до кримінальної відповідальності, а сума штрафів на одного браконьєра в середньому склала 28 гривень. У середньому з мисливських браконьєрів стягується лише близько 0,1% нанесеної ними шкоди. Щорічно в Україні незаконно вбивається до 400 тис. мисливських тварин, чим завдається шкода в 50&nbsp;млн гривень. На одного пересічного мисливця на рік у середньому припадає 5 порушень правил полювання. На 1 офіційно вбиту козулю зараз припадає 8 вбитих браконьєрами<ref name="bor-2"> Борейко В.&nbsp;Е.&nbsp;Этика и практика охраны биоразнообразия.&nbsp;— К.: КЭКЦ, 2008.&nbsp;— 360 с.</ref>.
 
Повністю безконтрольними браконьєрськими угіддями є приватніоб'єкти мисливськіприродно-заповідного господарствафонду і [[Чорнобильська зона]]. В основному через браконьєрство і прес безконтрольною [[полювання]], з 1991 по 2004&nbsp;рр. чисельність качок впала в Україні в 1,3 рази, рисі&nbsp;— в 1,6 рази, ведмедя&nbsp;— в 3 рази, [[муфлон]]а&nbsp;— в 2,8 рази, [[зубр]]а&nbsp;— в 3,2 рази, козулі&nbsp;— в 1,4 рази, оленя благородного&nbsp;— в 1,8 рази, байбака&nbsp;— в 1,5 рази, лося&nbsp;— в 3,2 рази. У цілому ж чисельність копитних за цей час впала в країні в 2 рази<ref>Статистичний щорічник України. 2011.&nbsp;— К.: Держ. служба статистики України, 2012.&nbsp;— 558 с.</ref>.
 
Пасивними поплічниками українських браконьєрів є різноманітні організації зі спотвореною антимисливською філософією (наприклад Київський еколого-культурний центр <ref>{{Cite web|url=http://ecoethics.ru/category/campaignsnews/saveelk/|title=Спасем лося в Украине! {{!}} Киевский эколого-культурный центр|website=ecoethics.ru|language=en|accessdate=2018-10-30}}</ref>), які ініціюючи або підтримуючи безпідставні обмеження використання мисливських видів без посилення реальної охорони тварин "підставляють" останніх під браконьєрські стволи.
 
Відповідальність за браконьєрство відносно мисливських ресурсів нині абсолютно слабка, не стримує порушників закону і, на думку Всеукраїнської мисливської спілки, має бути в рази посилена <ref>{{Cite news|url=http://gsvms.org.ua/uk/zakonodavstvo/udoskonalennya-zakonodavstva|title=Удосконалення законодаства — ГС «Всеукраїнська мисливська спілка»|last=User|first=Super|language=uk-ua|accessdate=2018-10-30}}</ref>.
 
=== Рибне браконьєрство ===
Рядок 52 ⟶ 56:
 
=== Квіткове браконьєрство ===
Кожен сезон (лютий-квітень) в Україні затримується близько 5,5 тис. квіткових браконьєрів, що здійснюють свій незаконний бізнес на зборі та торгівлі червонокнижними раньоквітнучими квітами&nbsp;— пролісками, сон-травою, шафранами, білоцвітами, цикламеном Кузнєцова<ref name="bor-2"> Борейко В.&nbsp;Е.&nbsp;Этика и практика охраны биоразнообразия.&nbsp;— К.: КЭКЦ, 2008.&nbsp;— 360 с.</ref>. За приблизними підрахунками за сезон ними щорічно знищується до 20&nbsp;млн кольорів, чим завдається шкода в 200&nbsp;млн гривень. У середньому на одного квіткового браконьєра, затриманого міліцією, припадає 2 грн. штрафу. Величезна кількість першоцвітів вивозиться контрабандою в Росію та Західну Європу<ref name="bor" />.
 
За винятком Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька та Криму боротьба з квітковими браконьєрами більше ніде в Україні не ведеться, в результаті чого в найближчі 10 років всі ці рідкісні першоцвіти можуть зникнути. Вже зараз 30% квітів, занесених до Червоної книги України, потрапили туди насамперед з причини браконьєрського збору, що має комерційний характер<ref name="bor-2" />.