Чайна М'євіль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 33:
== Письменницька кар'єра ==
За словами самого письменника, він збирається написати книгу у кожному наявному літературному жанрі.<ref>[http://www.long-sunday.net/long_sunday/2005/07/a_truly_monstro.html
Усі твори письменника описують фантастичні або надприродні світи та сюжети. Роберт Генкс розглядає його твори як частину різновиду наукової фантастики, фентезі та «урбаністичного сюрреалізму».<ref>{{cite web | url = https://www.telegraph.co.uk/culture/books/bookreviews/5540368/The-City-and-the-City-by-China-Mieville-review.html | title = The City and the City by China Miéville: review | last = Hanks | first = Robert | date = 15 June 2009 | publisher = ''[[The Daily Telegraph|The Telegraph]]'' | accessdate = 17 October 2013 | quote = In the corners of literature where such divisions are regarded as important, there is a debate about what genre China Miéville's novels belong to. He has twice won the Arthur C Clarke award for science fiction, but sci-fi purists complain that his frequent breaches of the laws of nature – magic, in other words – place him in the 'fantasy' camp. [...] Miéville himself dislikes that label, with its overtones of elves and dwarves, and has suggested the term 'weird'. A more precise category might be 'urban surrealism': surveying his career so far, it looks as if his central concern is life in the modern city, though filtered through dreams and nightmares.}}</ref> Серед письменників, яких М'євіль вважає своїми літературними «героями»: М. Джон Гаррісон, {{нп|Майкл де Ларрабейті|||Michael de Larrabeiti}}, [[Майкл Муркок]], [[Томас Діш]], Чарльза Вільямса, [[Тім Пауерс]] та [[Джеймс Баллард]]; М'євіль також відзначає, що на нього вплинули [[Говард Лавкрафт]], Мервін Пік, [[Урсула Ле Ґуїн]] та [[Джин Вулф]]. За словами автора, він би хотів, щоб його романи «читали заради [його вигаданого міста] Нью-Кробузона, як читають Аєна Сінклера за його зображення Лондона».
Рядок 39:
У дитинстві М'євіль часто грав у настільну фентезійну гру «[[Dungeons & Dragons]]» та інші рольові ігри. Саме ця гра стала причиною чому він почав систематизувати інформацію про магію та теологію. У романі «Станція загублених снів» він описує персонажа, який цікавиться «тільки золотом та досвідом». Видання журналу «Dragon Magazine» за лютий 2007 року інтерпритувала фентезійний світ книги крізь призму правил гри «[[Dungeons & Dragons]]». Окрім того, роман «Станція загублених снів» потрапив до списку фентезійних творів, представлених наприкінці путівника для п'ятого виданя гри «[[Dungeons & Dragons]]», дизайнери якої черпали натхнення з цих книг.<ref>[http://dnd.wizards.com/products/tabletop-games/rpg-products/rpg_playershandbook], D&D Official Homepage.</ref>
2010 року М'євіль дебютував як автор, що пише на тему рольових ігор, та став співавтором «Путівника по Річкових королівствах» для [[Pathfinder Roleplaying Game]].<ref>[http://paizo.com/store/downloads/pathfinder/pathfinderChronicles/pathfinderRPG/v5748btpy8d50
М'євіль виступає за те, щоб позбавити жанр фентезі від впливу Толкіна, який на його думку характеризується надмірною консервативністю та убогістю стилю. Дійшло до того, що письменник навіть назвав Толкіна ''«жировиком на сраці фентезійної літератури»''.<ref>{{cite web | url = http://www.panmacmillan.com/displayPage.asp?PageID=3395 | title = Scar by China Mieville | publisher = panmacmillan.com | accessdate = 5 May 2011 }}{{dead link|date=November 2017 |bot= InternetArchiveBot |fix-attempted= yes }}</ref> М'євіль назвав «Трилогію про Борріблів» Майкла де Ларрабейті твором, який мав один із найбільших впливів на його письменницьку діяльність; 2002 року Чайна навіть написав вступ до перевидання трилогії. Вступ, однак, не увійшов до книги, а з'явився на веб-сайті Ларрабейті.<ref>China Miéville, [https://web.archive.org/web/20061105063455/http://www.michaeldelarrabeiti.com/multimedia/articles/The%20Borribles%20Introduction%2C%20China.pdf
М'євілеві ліві політичні погляди (зокрема роман «Залізна рада») та теоритичні ідеї про літературу стали помітними у його творах. На декількох панельних дискусіях, що відбувалися на з'їздах, присвячених взаємозв'язку між політикою та літературою, письменник протиставляв себе людям з правими політичними поглядами та вступав з ними у гарячу дискусію. Зокрема, М'євіль висловив таку думку:
Рядок 56:
== Політика ==
До 13 березня 2013 року року М'євіль входив до Міжнародної соціолістичної організації та {{нп|Соціалістична робітнича партія Великобританії|Соціалістичної робітничої партії||Socialist Workers Party (UK)}}.<ref name="IS2">[http://internationalsocialismuk.blogspot.co.uk/2013/03/fao-central-committee-of-socialist.html
У січні 2013 року виступив з критикою керівництва СРП, а у березні цього ж року покинув партію через небажання керівництва справедливо вирішити проблему внутрішньопартійного сексуального насилля проти одного зі членів партії. У серпні 2013 року М'євіль за участі ще дев'яти підписантів, серед яких, зокрема, письменник та володар премії «Дитячий Лауреат» Майкл Розен, кінорежисер та соціаліст [[Кен Лоуч]], академік [[Жільбер Ашкар]] та генеральний секретар по компанії ядерного розброєння [[Кейт Гадсон]], відіслав відкритого листа до газети «Гадіанс» з повідомленням про створення «нової партії лівого спрямування» під назвою «Ліва Єдність». Лист звинувачує робітничу партію у «політиці строгої економіки» та розриві зв'язків з профспілками, що прирівнюється до «остаточної зради по відношенню до робітничого класу, заради яких вони й створені, щоб представляти їхні інтереси». У листі також йдеться про створення «Лівої Єдності», яку проголосять на «засновувальній конференції», яка пройде 30 листопада в Лондоні. Нова партія представляє «альтернативу» робітничій партії, це «партія, яка підтримує соціалізм, енвайронменталізм та фемінізм і виступає проти усіх видів дискримінації».
== Бібліографія (вибране) ==
=== Фантастика ===
==== Серія «Ба-Лаг» ====▼
* ''Perdido Street Station'' (2000) — «[[Станція загублених снів]]» ▼
* ''The Scar'' (2002) — «Шрам»▼
* ''Iron Council'' (2004) — «Залізна рада»▼
==== Самостійні романи====▼
▲==== Самостійні романи ====
* ''King Rat'' (1998) — «Пацючий король»
* ''Un Lun Dun'' (2007) — «Нон Лон Дон»
* ''The City & the City'' (2009) — «Місто і місто»; у квітні 2018 року світ побачила однойменна екранізація від BBC;
* ''Kraken'' (2010) — «Кракен»
* ''Embassytown'' (2011) — «Місто-посольство»
* ''Railsea'' (2012) — «Рельси»
==== Повісті ====
* ''The Tain'' (2002) — «Амальгама»
* ''This Census-Taker'' (2016) — «Переписник»
* ''The Last Days of New Paris'' (2016) — «Останні дні нового Парижа»
==== Збірки ====
* ''Looking for Jake'' (2005) — «У пошуках Джейк»
* ''The Apology Chapbook'' (2013) — «Брошура вибачень»
* ''Three Moments of an Explosion: Stories'' (2015) — «Три миті вибуху: Оповідання»
== Українські переклади ==
== Примітки ==
Рядок 78 ⟶ 94:
== Посилання ==
* [http://chinamieville.net/ rejectamentalist manifesto, особистий блог Чайни М'євіля]
* [http://phil.duan.edu.ua/images/stories/Files/2017/2-2017/19.pdf Д.
* [https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/9118 Сергій Цікавий «Вигадане місто в сучасній фантастичній романістиці: особливості топосу Нью-Кробюзона в романах Чайни
* [http://litp.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/383#.W9c6XtdKiUk Неомарксистська версія революційної ситуації в романі Чайни
* [http://e-bookua.org.ua/stat/1157-u-prodazhu-zalzna-rada-chayna-myevl.html «Залізна рада» Чайни М'євіля]
* [https://bohdan-books.com/news/anons_knyzhkovykh_novynok_na_2018_rik/ Анонс книжкових новинок на 2018 рік від видавництва «НК-Богдан». Фантастика та фентезі]
* [https://svitfantasy.com.ua/articles/reviews/2018/dumka-knyholyuba-2017-chastyna-1.html Думка книголюба 2017 (Частина 1)]
| |||