Лев Данилович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіпосилання |
→Біографія: вікіпосилання |
||
Рядок 78:
Весною [[1275]] року війська литовського князя [[Тройден|Тройдена]] спустошила [[Дорогичин|Дорогочин]]. У відповідь на це в кінці того ж року Лев організував великий похід проти литовців, у якому крім галицько-волинського війська взяли участь [[Брянське князівство|брянський князь]] [[Роман Михайлович Старий|Роман Михайлович]] з сином [[Олег Романович Брянський|Олегом]], [[Смоленське князівство|смоленський князь]] [[Гліб Ростиславич]], турово-пінські князі та татари очолювані воєводою [[Ягурчин|Ягурчином]]. Під час походу Лев разом з татарами здобув [[Новогрудок]] не дочекавшись підходу основних сил союзників. Через це останні відмовились продовжувати війну та вернулись в свої уділи.
В кінці [[1277]] р. послав загін під керівництвом свого сина Юрія у новий похід проти Литви, організований татарами, який закінчився невдалою облогою [[Гродно|Гродна]].
Після смерті краківського князя
У [[1281]] році приєднав
[[1282]] року брав участь у поході [[Ногай|Ногая]] в Угорщину.
[[1285]] року в союзі з Володимиром Васильковичем та литвою воював проти мазовецького князя Болеслава Земовитовича. [[1287]] року ходив на Польщу в складі татарської армії [[Телебуга|Телебуги]].
[[1289]] року Лев знову вирядився на [[Краків]], тепер підтримуючи кандидатуру Болеслава Земовитовича, і проти його суперників ходив аж у [[Сілезія|Сілезію]]. У цій війні Лев частково досягнув своєї мети — зайняв [[Люблін|Люблінську землю]], яка до [[1302]] р. залишалася при Галицькому князівстві. Під час цих подій Лев увійшов у близьке порозуміння з чеським королем [[Вацлав II (король Богемії)|Вацлавом ІІ]]: «держав з ним велику дружбу і склав з ним мир до кінця життя»
Остання згадка про Лева в джерелах — друга зустріч з
▲Остання згадка про Лева в джерелах — зустріч з чеським королем Вацлавом ІІ в [[Брно]] 1299 року.
Лев підтримував союзні стосунки із Золотою Ордою, в його підпорядкуванні знаходився й [[Київ]], а сам він носив титул Великого князя Київського{{fact}}.
|