|
== Історія ==
=== Заснування ===
{{main|Хмельниччина|Переяславська рада|Російсько-польська війна (1654—1667)|Городові козаки|Потоп (війна)}}
|}
</center>
=== Руїна ===
{{Українці 18 століття}}
Разом з жінками і дітьми населення Гетьманщини на [[1764]] рік складало 2 048 000 осіб. В межах кордонів сучасної України в той час жило близько 8 млн чоловік, тобто Гетьманщина складала 26 % від всього населення.
Найгустіше населеними в Гетьманщині були Стародубський полк – — 344 572 осіб, Лубенський – — 294 920, Ніжинський – — 288 666, Чернігівський – — 203 112. У решті полків чисельність жителів коливалася у межах 140–160140—160 тис. осіб. Полкові міста теж сильно різнилися за кількістю населення. У Полтаві жили близько 7 тис. осіб, у Ніжині – — 5217, у Стародубі – — 4210, у Переяславі – — 1709.<ref>[https://gazeta.ua/articles/history-journal/_malorosijska-shlyahta-mala-bilshe-prav-i-volnostej-nizh-rosijski-dvoryani/592430?mobile=true "«Малоросійська шляхта"» мала більше прав і вольностей, ніж російські дворяни]</ref>
На момент ліквідації в Гетьманщині проживало {{СЧТ|1027928}} дорослих чоловіків<ref>Кабузан В. М. ''Изменения в размещении населения России в XVIII — первой половине XIX в''.— Москва., 1971. </ref>. [[Козаки]] складали одну десяту населення. До козацької старшини належало близько 2400 осіб, до виборних козаків — 176 000 осіб, до козаків-підпомічників — 198 осіб, інших козаків — 1 000 осіб. Духівництво, шляхта й іноземні службовці не перевищували 11 000 осіб.
[[Файл:Києво-Могилянська академія та її спудеї.png|thumb|right|180px|Спудеї Києво-Могилянської академії. Гравюра початку XVIII ст.]]
=== Вища ===
{{main|Києво-Могилянська академія}}
** [[Бортнянський Дмитро Степанович|Дмитро Бортнянський]]
Освітнім закладом першої величини в Україні XVII—XVIII ст. була Києво-Могилянська академія, початки якої сягають 1615 р. — часу заснування школи при Богоявленському братстві в Києві. Перетворена в 1632 р. на колегію, а в 1701 р., згідно з указом російського царя Петра I, на академію, вона фактично до заснування Московського університету в 1755 р. була єдиним у Східній Європі навчальним закладом вищого типу.
Добою найвищого розквіту Академії був час гетьманування Івана Мазепи, який особисто виділяв на утримання закладу великі кошти, збудував нове приміщення для неї-корпус, що пізніше назвали Мазепиним. Наприкінці XVII ст. Тут навчалося близько 2000 студентів кожного року.
=== Середня ===
Високо цінувалась освіта в Запорозькій Січі — про це свідчить хоча б те, що, як пише наш видатний історик, академік Дмитро Яворницький, більшість січового товариства була грамотною й власноручно підписувалась на різноманітних листах, ордерах та інших документах. На Запорожжі існували й свої школи, що поділялись на монастирські, січові й церковно-парафіяльні У січовій школі викладалися співи, читання та письмо. За різними даними, чисельність учнів в школі досягала 80 чоловік.
Монастирська школа існувала при Самарсько-Миколаївському монастирі, в ній викладали грамоту, молитви, Закон Божий і письмо. Церковно-парафіяльні школи існували при усіх парафіяльних церквах запорожців, що мешкали по слободах, зимівниках.
Відсоток грамотності , зважаючи на повагу Товариства до освічених людей та заохочення козацтва до навчання навіть у старшому віці, був досить високий.
Про це свідчить цікавий документ, який згадується в «Історії запорізьких козаків» Д. І. Яворницького — Розписка від 1763 року, про обов’язокобов'язок виконувати усі порядки внутрішнього благоустрою, в якій підписувались «хто по простоте крестами, а кто может — письмом». Згідно з нею, на 13 неграмотних січовиків в одному курені припадало 15 грамотних. Маємо погодитись із авторитетною думкою вченого, що подібного рівня грамотності на той час не спостерігалось навіть у вищих верств російського народу.
=== Початкова ===
В Гетьманщині існувала початкова, народна школа. Вона утримувалась на власні кошти українського населення і з його власної ініціативи. На середину XVIII ст., на території семи полків Гетьманщини існувало 866 народних шкіл, що в зіставленні з густотою населення дорівнювало одній школі на 1000 осіб. У 1767 році лише в одному Чернігівському полку існувало 143 школи, по одній вже на 746 осіб.
Розуміючи, що поширеність і якість освіти в Україні — Гетьманщині — одна з головних перепон на шляху до її остаточного покріпачення, Російська імперія поступово вживає заходів до скорочення кількості шкіл в Україні, добиваючись цього різними засобами. Внаслідок цього вже наприкінці існування Гетьманщини на одну школу в середньому припадало по 6750 учнів.<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/osvita-v-kozackiy-derzhavi-ta-deyaki-analogiyi Освіта в Козацькій державі. Та деякі аналогії]</ref>
== Культура ==
| 