Гассо фон Мантойффель: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TeoBot (обговорення | внесок)
м →‎top: вп:здр за допомогою AWB
Рядок 41:
| інше =
}}
'''ХассоБарон Гассо-Еккард фон Мантойфель''' ({{lang-de|Hasso-Eccard Freiherr von Manteuffel}}; {{н}} [[14 січня]] [[1897]], [[Потсдам]], [[Бранденбург]] — {{†}} [[24 вересня]] [[1978]], [[Райт-ім-Альпбахталь]] — німецький [[воєначальник]] часів Третього Рейху, [[генерал танкових військ]] ([[1944]]) [[Вермахт]]у. Кавалер [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами]] ([[1945]]).
 
== Біографія ==
 
=== Ранні роки ===
Народився 14 січня 1897 року в Потсдамі, онук прусського фельдмаршала Едвіна фон Мантойфеля. Наслідуючи сімейну традицію, в 1908 році вступив в прусський кадетський корпус в Наумбурге, а потім до військового училища в Берліні.
 
=== Перша світова війна ===
Поступив на військову службу в лютому 1916 року фенріхом (кандидатом в офіцери) в 3-й гусарський полк, спрямований на Західний фронт. У квітні 1916 року отримав звання лейтенанта. У жовтні 1916 року поранений шрапнеллю. Нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня. У лютому 1917 року повернувся на службу, до кінця війни служив в штабі 6-ї піхотної дивізії. Нагороджений Залізним хрестом 1-го ступеня і ще двома орденами.
 
=== Між світовими війнами ===
У січні-травні 1919 року - в штабі фрайкора «фон Овен». З травня 1919 - на службі в рейхсвер, в кавалерійських частинах. З 1925 року - обер-лейтенант, з 1934 року - ротмістр.
 
З жовтня 1935 року - командир мотоциклетного батальйону 2-ї танкової дивізії. У 1936 році отримав звання майора, в штабі 2-ї танкової дивізії. З лютого 1937 року - радник інспекції танкових військ Верховного командування сухопутних військ. У лютому 1939 року став старшим викладачем в 2-му училищі танкових військ в Берліні. З квітня 1939 року - підполковник.
 
=== Друга світова війна ===
З травня 1941 року - командир батальйону в 7-му стрілецькому полку 7-ї танкової дивізії. З 22 червня 1941 року - на Східному фронті (група армій «Центр»). У липні нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів (повторне нагородження). З серпня - командир 6-го стрілецького полку 7-ї танкової дивізії. 1 жовтня отримав звання полковника. В кінці листопада на чолі «бойової групи Мантойфель» (Kampfgruppe Manteuffel) пробився на околиці Москви, і виявився на відстані 50 км від столиці СРСР. 31 грудня був нагороджений Лицарським хрестом.
 
У червні 1942 року 7-а танкова дивізія була відправлена ​​на переформування до Франції. У липні 1942 року полковник фон Мантойфель призначений командиром 7-ї стрілецької бригади цієї дивізії. Взимку 1942/43 року відбув до Африки, де з 7 лютого по 31 березня 1943 року було командиром дивізії «фон Мантойфель», що воювала в Тунісі. В кінці квітня 1943 відправлений до Німеччини на лікування. 1 травня 1943 року - генерал-майор. У травні-серпні 1943 року - у відпустці через хворобу.
 
З 20 серпня 1943 року - командир 7-ї танкової дивізії на Східному фронті (група армій «Південь», в районі Бєлгорода). Потім вів оборонні бої в районі Києва і Житомира. 23 листопада 1943 нагороджений дубовим листям (№ 332) до Лицарського хреста, 22 лютого 1944 року - нагороджений мечами (№ 50) до Лицарського хреста з дубовим листям.
 
З 1 лютого 1944 року - генерал-лейтенант, командир танкової дивізії «Велика Німеччина» (оборонні бої на Україні, в Румунії, з серпня 1944 року - в Литві).
 
З 1 вересня 1944 року - генерал танкових військ, з 10 вересня 1944 року - командувач 5-ї танкової армії (на Західному фронті). З 16 грудня сім дивізій під його початком брали участь в Арденському настанні. Після того як наступ захлинувся, фон Мантойфель зміг відбити контратаки генерала Паттона, і вивести своїх підлеглих з оточення. За ці дії був нагороджений 18 лютого 1945 року Діамантами (№ 24) до Лицарського хреста з дубовим листям і мечами.
 
З 9 березня 1945 року - командувач 3-й танковою армією на Східному фронті. Армія тримала оборону на Одері, на північ від Зееловских висот. Після прориву радянських військ в Наприкінці квітня 1945 року Мантойфель відвів свою армію на захід і здався союзникам 3 травня 1945 року.
 
=== Після Другої світової війни ===
Фон Мантойфель пробув у полоні до вересня 1947 року.
 
У 1953-1957 роках був депутатом бундестагу від Вільної демократичної партії. У цей період він виступив з пропозицією перейменувати Збройні сили ФРН в бундесвер.
 
== Нагороди ==
{{Вставка
|Вирівнювання =right
Рядок 62 ⟶ 91:
|Підпис =
}}
 
=== Перша світова війна ===
 
* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест]]
** 2-го класу (13 жовтня 1916)
** 1-го класу (2 травня 1917)
* [[Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)]] 3-го класу
* [[Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)]] 2-го класу
* [[Орден «За заслуги» (Баварія)]] 3-го класу
* Чорний нагрудний знак «<nowiki/>[[За поранення (нагрудний знак)|За поранення]]<nowiki/>»
 
=== Міжвоєнний період<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.tracesofwar.com/persons/208/Manteuffel-von-Hasso-Eccard.htm|title=Manteuffel, von, Hasso Eccard - TracesOfWar.com|website=www.tracesofwar.com|language=en|accessdate=2018-10-27}}</ref> ===
 
* [[Почесний хрест ветерана війни]]
* [[Медаль «За вислугу років у Вермахті»]] 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
* [[Німецький спортивний знак|Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку]] (DRL) в золоті (1939)
* [[Золотий почесний знак Гітлер'югенду|Золотий почесний знак Гітлре'югенду]]
 
=== Друга світова війна ===
 
* [[Хрест Воєнних заслуг (Німеччина)|Хрест Воєнних заслуг]] 2-го класу (20 грудня 1940)<ref name=":0" />
* [[Застібка до Залізного хреста]]
** 2-го класу (22 липня 1941)
** 1-го класу (1 серпня 1941)
* Нагрудний знак «<nowiki/>[[За танкову атаку (нагрудний знак)|За танкову атаку]]<nowiki/>» в бронзі (2 вересня 1941)<ref name=":0" />
* [[Лицарський хрест Залізного хреста]] з дубовим листям, мечами і діамантами
** Хрест (31 грудня 1941)
** Дубове листя (№332; 23 листопада 1943)
** Мечі (№50; 20 лютого 1944)
** Діаманти (№24; 18 лютого 1945)
* [[Нарукавна стрічка «Африка»]] (1943)
* 4 рази відзначений у [[Вермахтберіхт|Вермахтберіхті]] (8 жовтня 1943, 16 листопада 1943, 14 березня 1944, 8 травня 1944)
* [[Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»]]
* [[Орден Михая Хороброго]] 3-го класу (Румунія) (30 травня 1944)<ref name=":0" />
* Срібний нагрудний знак «<nowiki/>[[За поранення (нагрудний знак)|За поранення]]<nowiki/>»
 
== Див. також ==