Вінницький національний технічний університет: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 42:
Сьогодні ВНТУ — це найбільший навчальний заклад в Подільському економічному регіоні, що охоплює три адміністративні області, єдиний представник від України в [[IFIA]] — Міжнародній організації винахідницьких організацій з центром в [[Женева|Женеві]]. Університет, один із небагатьох вишів України, що прийняті до Міжнародної асоціації університетів, який є не лише центром освіти і науки, але і центром культури в регіоні, який навчає студентів за власними оригінальними навчальними планами і виховує за власною оригінальною концепцією виховання<ref>http://vntu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4&Itemid=8&lang=uk</ref>.
== Ректори ==▼
* [[1960]] по [[1976]] роки — [[Роман Юрійович Кігель]], заслужений працівник народної освіти України, [[Кандидат наук|кандидат економічних наук]], [[професор]];▼
* [[1976]] по [[1989]] роки — [[Кузьмін Іван Васильович]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], [[заслужений діяч науки України]], лауреат Державної премії України, [[академік]] і віце-президент міжнародної Академії наук прикладної радіоелектроніки, президент Вінницької Малої академії наук, стипендіат Президента України;▼
* [[1989]] до [[2010]] роки — [[Борис Іванович Мокін]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], [[заслужений діяч науки і техніки України]], [[академік]] Національної академії педагогічних наук України, народний депутат Верховної Ради УРСР 12-го скликання, народний депутат Верховної Ради України 1-го скликання, радник Прем'єр-міністра України 2009-2010 рр., член Національної спілки журналістів України, Senior Member інституції IEEE;▼
* З 2 вересня [[2010]] року — [[Грабко Володимир Віталійович]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], [[академік]] Транспортної академії наук України, [[відмінник освіти України]], [[заслужений діяч науки і техніки України]].▼
Володимир Віталійович народився у [[1960]] році. Закінчив Вінницький політехнічний інститут у [[1984]]-му. У [[1990]] р. захистив кандидатську [[Дисертація|дисертацію]], а в [[2004]] р. — докторську. Науковий напрямок досліджень полягає у розробці математичних методів та моделей процесів, що протікають в енергетичних та електромеханічних системах, синтезі інформаційно-вимірювальних систем автоматичного і автоматизованого керування цими процесами. Автор 290 публікацій, серед яких 9 монографій та понад 150 патентів. Член двох спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій.▼
== Структура університету ==
Рядок 111 ⟶ 120:
* Інститут організаційного та методичного забезпечення навчання (ІнОМЗН)
* Інститут прогресивних освітніх технологій (ІнПОТ)
== Керівництво університету ==
'''Ректор''' — [[Грабко Володимир Віталійович]], доктор технічних наук, професор, академік Транспортної академії наук України, Відмінник освіти України, Заслужений діяч науки і техніки України.
'''Проректори:'''
* перший проректор з науково-педагогічної роботи по організації навчального процесу та його науково-методичного забезпечення - Васілевський Олександр Миколайович, доктор технічних наук, професор;
* проректор з наукової роботи - [[Павлов Сергій Володимирович]], доктор технiчних наук, професор;
* проректор з науково-педагогічної роботи по організації виховного процесу - Писклярова Анна Валеріївна, кандидат технічних наук;
* проректор з науково-педагогiчної роботи по iнтеграцiї навчання з виробницвом та мiжнароднiй iнтеграцiї - Мiзерний Вiктор Миколайович, кандидат технiчних наук, доцент;
* проректор з науково-педагогiчної роботи по матерiально-технiчному забезпеченнi навчального та наукового процесiв - Ковальчук Василь Iванович.
== Навчальний і науковий процес ==
Рядок 141 ⟶ 168:
ВНТУ готує фахівців з вищою освітою рівня [[магістр]]а та [[Доктор філософії|доктора філософії]] з [[технічні науки|технічних наук]] для 69 країн [[Африка|Африки]], [[Азія|Азії]], [[Південна Америка|Південної]] та [[Центральна Америка|Центральної Америки]].
▲== Ректори ==
▲* [[1960]] по [[1976]] роки — [[Роман Юрійович Кігель]], заслужений працівник народної освіти України, [[Кандидат наук|кандидат економічних наук]], [[професор]];
▲* [[1976]] по [[1989]] роки — [[Кузьмін Іван Васильович]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], [[заслужений діяч науки України]], лауреат Державної премії України, [[академік]] і віце-президент міжнародної Академії наук прикладної радіоелектроніки, президент Вінницької Малої академії наук, стипендіат Президента України;
▲* [[1989]] до [[2010]] роки — [[Борис Іванович Мокін]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], [[заслужений діяч науки і техніки України]], [[академік]] Національної академії педагогічних наук України, народний депутат Верховної Ради УРСР 12-го скликання, народний депутат Верховної Ради України 1-го скликання, радник Прем'єр-міністра України 2009-2010 рр., член Національної спілки журналістів України, Senior Member інституції IEEE;
▲* З 2 вересня [[2010]] року — [[Грабко Володимир Віталійович]], [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], [[академік]] Транспортної академії наук України, [[відмінник освіти України]], [[заслужений діяч науки і техніки України]].
▲Володимир Віталійович народився у [[1960]] році. Закінчив Вінницький політехнічний інститут у [[1984]]-му. У [[1990]] р. захистив кандидатську [[Дисертація|дисертацію]], а в [[2004]] р. — докторську. Науковий напрямок досліджень полягає у розробці математичних методів та моделей процесів, що протікають в енергетичних та електромеханічних системах, синтезі інформаційно-вимірювальних систем автоматичного і автоматизованого керування цими процесами. Автор 290 публікацій, серед яких 9 монографій та понад 150 патентів. Член двох спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій.
== Примітки ==
| |||