Відкрити головне меню

Зміни

4790 байтів додано ,  1 рік тому
== Способи словотвору ==
 
'''Словотвір''' - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні слова творяться не довільно, а за певними правилами (законами, моделями). Отже, словотвір - це вчення про словотворення, яке служить збереженню і поповненню словникового складу мови, забезпечуючи процес номінації.
'''Словотвір''' вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові нових слів з новим лексичним значенням:
 
Предметом вивчення словотвору є розгляд способів творення слів, класифікація похідних слів з урахуванням їхньої словотвірної структури та словотвірного значення, визначення продуктивності способів словотворення.
 
'''Словотвір'''До завдань словотвору належить також вивчення усіх словотворчих засобів мови.вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові нових слів з новим лексичним значенням:
 
# Афіксами (префіксом: йти — за-йти, ви-йти, пере-йти, віді-йти, обі-йти, про-йти; суфіксом: ов — ліс-ов-ий; комбінаціями афіксів).
# [[Словоскладання]]м (гол-о-дранець) й [[Словозрости|словозростами]] (Велик-день).
# Абревіатурою (сіль-рада, кол-госп, УНР — уенер).
 
Основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір. Нові слова утворюються на базі вже наявних у мові вихідних слів.
 
Слово, від якого безпосередньо утворено похідне, називається твірним словом. Здебільшого твірне слово входить у структуру похідного не повністю. Так, слово калина є твірним для слова ''калиновий,'' що безпосередньо утворилося від нього. Слова, що утворюються від твірних, називаються похідними, або мотивованими. Твірне і похідне слова становлять словотвірну пару: учень -учениця, учити -учитель.
 
Похідне слово завжди двокомпонентне (бінарне), оскільки воно складається із спільної для твірного і похідного слова частини і тієї частини, за допомоги якої воно утворилося і якою відрізняється від твірного.
 
Спільна частина похідного і твірного слова, на основі якої постало нове слово, називається твірною основою. Наприклад, ''батьківський і батько'' - спільна частина ''батьк-'' є твірною основою.
 
Та частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного називається словотворчим засобом, або словотворчим формантом: ''їхати - приїхати'' (формант ''при-).'' До формантів належать суфікси, префікси, закінчення, наголос, усічення основи, складання основ і все те, чим похідне слово відрізняється від твірного.
 
Словотворчі засоби (форманти) є носіями словотвірного значення - спільного значення, що властиве словам одного словотвірного типу.
 
Словотвірний тип - "це група слів однієї частини мови, які побудовані за єдиною схемою"<sup>15</sup>. Вони об'єднуються на основі таких ознак:
 
1) твірні слова належать до однієї частини мови;
 
2) слова утворені за допомоги спільного словотворчого засобу або навіть способу словотворення;
 
3) мають спільне словотвірне значення.
 
Отже, словотвірний тип - це схема побудови слів певної частини мови. Слова глядач, слухач, читач, дозвонювач становлять словотвірний тип, тому що вони утворилися від однієї частини мови - дієслова (твірні основи є дієсловами), мають спільний формант -ач, мають спільне словотвірне значення - назва особи за виконанням дії.
 
Як окремий спосіб словотвору виділяють також [[Субстантивація|субстантивацію]] (полонений-бранець) та [[Адвербіалізація|адвербіалізацію]] (восени) і [[Прономіналізація|прономіналізацію]] як морфологічно-синтаксичні засоби словотвору з переходом слова до інших частини мови.
Анонімний користувач