Вікіпедія

Михальчук Костянтин Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 41:
== Життєпис ==
[[Файл:Myhalchuk kostyantyn petrovych.jpg|thumb|Памятна дошка в м.[[Житомир]]]]
[[Файл:Кирилівська,41.JPG|thumb|Будинок на вул. Кирилівскій, 41 у Києві, у якому впродовж 1873-19141873—1914 років мешкав Кость Михальчук]]
 
В [[1856]]–[[1858]] роках навчався в [[Перша житомирська гімназія|Житомирській чоловічій гімназії]]. В [[1859]]–[[1861]] у [[Київський університет|Київському університеті]]. Там він став одним з засновників «хлопоманства» - — громадського руху, що виник серед  шляхетської молоді, яка прагнула зближення із «простим українським народом». 1861 року змушений був залишити навчання в університеті, повернувся на Житомирщину.
 
З 1873 року мешкав у Києва. З 1873 року до кінця життя працював завідувачем головної контори та головним бухгалтером «Товариства Київського пивоварного заводу». Співпрацював з Південно-Західним відділом [[Російське географічне товариство|Російського географічного товариства]] (1873–18761873—1876), [[Петербурзька АН|Петербурзькою Академією Наук]]. Співробітничав у журналі «Киевская старина», виданнях «Зоря», «Діло», «Правда» та інших.
З [[1893]] року був дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка. У 1908 - 19141908—1914 роках - — відповідальний редактор «Записок» Українського наукового товариства. Окрім того, був членом Історичного товариства Нестора-літописця, Київського літературно-артистичного товариства (з 1890 року), Київського товариства заохочення мистецтв (1891-18971891—1897) та його наступника, Київського товариства старожитностей і мистецтв (з 1897 року).
 
Основоположник наукової [[Україна|української]] [[діалектологія|діалектології]]. В описових працях методологічно був одним з попередників [[структуралізм]]у. Досліджував проблеми української [[діалектологія|діалектології]], історії укранської мови, українського [[правопис]]у, методології [[лінгвістика|лінгвістики]]. Вперше здійснив систематичний опис українських діалектів на основі порівняльних матеріалів, одержаних після обстеження українських говірок за єдиною програмою, визначив діалектичне членування української мови, окреслив межі поширення трьох наріч — північного, південно-західного. і південно-східного — і менших одиниць діалектичного поділу.
Рядок 56:
Як редактор і порадник вклав багато праці у видання «Української граматики» та «Російсько-українського словаря» Є.Тимченка, [[Словник Грінченка|«Українського словаря» за ред. Б. Грінченка]].
 
З квітня 1873 до самої смерті у квітні 1914  р. мешкав у будинку головної контори Товариства Київського пивоварного заводу (вулиця Кирилівська, 41). Цей будинок має значну меморіальну цінність. У квартирі Костя Михальчука проходили збори Старої Громади, тут бували Володимир Антонович, Дмитро Дорошенко, Михайло Драгоманов, Павло Житецький, Орест Левицький, Микола Лисенко, Володимир Науменко, Іван Огієнко, Олександр Русов, Іван Стешенко, Єлисей Трегубов, Олександр Черняхівський, Павло Чубинський.
1886 року саме у цьому будинку відвідав Костя Михальчука Іван Франко зі своєю нареченою Ольгою Хоружинською напередодні одруження.
Кость Михальчук помер у цьому будинку та був похований на Щекавицькому кладовищі. 1928 року поховання втрачено.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Михальчук_Костянтин_Петрович