Вікіпедія

Гнилосиров Василь Степанович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м додано Категорія:Педагоги Харкова за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 25:
| Премії =
| Сайт =
| Signature =
| Примітки =
}}
Рядок 33:
== Біографія ==
 
Народився [[22 березня]] [[1836]] року на [[хутір|хуторі]] [[Гавришівка (Магдалинівський район)|Гавришівці]]. Був позашлюбною дитиною [[Гусари (рід кавалерії)|гусарського]] [[полковник]]а у відставці [[Гавриш Антон Григорович|Антона Григоровича Гавриша]] та [[Ґанджа Наталія Яківна|Наталії Яківни Ґанджі]]. Виховувався у сім’їсім'ї управителя поміщицького маєтку С. А. Гнилосирова.
 
=== Навчання ===
Рядок 43:
Під час навчання в університеті він став одним із організаторів і активних членів Харківської [[Громади (товариства)|громади]], що залишила в історії національного руху помітний слід. Тут працювали такі, пізніше відомі українські діячі, як [[Мова Василь Семенович|В. С. Мова]], [[Потебня Олександр Опанасович|О. О. Потебня]], [[Багалій Дмитро Іванович|Д. І. Багалій]], [[Єфименко Олександра Яківна|О. Я. Єфименко]], [[Єфименко Петро Савич|П. С. Єфименко]], [[Жебуньов Леонід Миколайович|Л. М. Жебуньов]], [[Нордега Іван Степанович|І. С. Нордега]] та ін. З [[1860]] року на громадських засадах працював розпорядником, вчителем і вихователем у недільній школі, входив до складу педагогічної ради, яка координувала діяльність всіх недільних шкіл.
 
Він займався також збиранням пожертв на видання українських посібників. У зв’язкузв'язку з нестачею україномовних книжок, а, особливо, підручників, Василь Гнилосиров, від імені Харківської громади, звернувся з листом-проханням до [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], котрий відгукнувся на нього, надіславши близько 3000 примірників свого «[[Букварь южнорусскій|Букваря]]». Він болісно сприйняв смерть Тараса Шевченка, при цьому організувавши громадську підписку на користь родини покійного поета та музично-літературний вечір.
 
Розповсюдження українських книжок також було частиною громадської діяльності просвітника — у Інституті рукописів [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|НБУ ім. В. І. Вернадського]] знаходиться «Билет на разрешение торговли разными книгами студенту Василию Гнилосирову», виданий комітетом торгівлі і підписаний міським головою. Розповсюдження книг охоплювало [[Охтирський повіт|Охтирський]], [[Богодухівський повіт|Богодухівський]], [[Лебединський повіт|Лебединський]], [[Сумський повіт|Сумський]], [[Суджанський повіт|Суджанський]], [[Гайворонський повіт|Гайворонський]] та інші повіти.
Рядок 59:
=== Могила Тараса Шевченка ===
[[Файл:Світлиця Шевченка.JPG|міні|праворуч|200пкс|«Тарасова світлиця» — творіння Василя Степановича]]
Період життя й діяльності просвітника в Каневі можна з повним правом назвати шевченківським: одним з основних обов’язківобов'язків, виконуваних за велінням душі й за дорученням Київської громади, було збереження й догляд за могилою поета. У березні [[1861]] року приятель, студент-грек [[Хартахай Феоктист Авраамович|Феоктист Хартахай]], котрий був на похороні Кобзаря на [[Смоленське православне кладовище|Смоленському цвинтарі]] в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]], надіслав Василеві Степановичу листок з лаврового вінка, яким уквітчали мертвого поета, та дві нитки з китиці від домовини — срібну і просту. До останнього свого дня В. С. Гнилосиров зберігав їх у власному щоденнику. Нині ці предмети є експонатами [[Шевченківський національний заповідник|музею]] [[Канівський природний заповідник|Канівського заповідника]], як і документи з його архіву, де в усіх подробицях простежується історія [[Чернеча гора|Тарасової гори]]: встановлення пам’ятникапам'ятника-хреста, оренда й викуп землі під могилою, спорудження Тарасової світлиці, що започаткувала собою перший у світі народний музей поета — «Тарасова світлиця».
 
Він також був ініціатором створення «Книги для відвідувачів», яка ведеться тут уже понад 100 років. Першим розписався в ньому в [[1897]] році український композитор [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]]. У 80-ті роки створив рукописну книжку «До історії могили Т. Г. Шевченка».
Рядок 73:
=== Праці ===
 
* Г. В. (Гнилосиров В. С.) Киевская публичная библиотека // Киев, старина. 1888  . № 8.
* Гавриш (Гнилосиров В. С.) Ученики переяславских славяно-латинских школ в 1744 году // Там само. № 10.
* Гавриш (Гнилосиров В. С.) Десятилетие Каневской публичной библиотеки (1878—1887) // Там само. 1889 . № 8.
Рядок 89:
 
== Джерела ==
* ''Усенко П. Г.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gnylosyrov_V Гнилосиров Василь Степанович] // {{ЕІУ|2|129}}
* [http://kraeznavstvo.at.ua/news/gnilosirov_vasil_stepanovich/2010-06-24-63 Педагогічне краєзнавство]
* [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=1592 Історія Полтави]
Рядок 107:
 
== Посилання ==
* [http://izbornyk.org.ua/rizne/star23.htm В. Науменко: Памяти В.  С.  Гнилосырова. Киевская старина.  — 1901.  — Т. 72.  — №  2. Отд. 1.  — С. 301-307301—307.]
* [http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/15/visnuk_23.pdf Наталія Побірченко: ГНИЛОСИРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ (1836-19001836—1900)]
 
{{Без виносок|дата=жовтень 2011}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гнилосиров_Василь_Степанович