Королево: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 46:
== Назва ==
Назва Королево (угорською Киральгаза — Дім Короля), походить від мисливського королівського будинку, куди на полювання приїжджав угорський король [[Стефан V Арпад]].
У різні часи село називалося: Фелсас, Кірайгазо, Кралово-над-Тісой, Королево.
== Географія ==
Рядок 51 ⟶ 53:
== Археологічні розкопки ==
У Королеві розташована найдавніша людська стоянка в Центральній та Східній Європі — [[Королевська стоянка]], яка на сьогоднішній день зруйнована місцевим щебеневим заводом.▼
[[Файл:Археологічні розкопки у Королево (2016 рік).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Археологічні розкопки у Королево в 2016 році]]
▲У Королеві розташована найдавніша людська стоянка в Центральній та Східній Європі — [[Королевська стоянка]], яка на сьогоднішній день зруйнована місцевим щебеневим заводом.
В урочищі Круті Лани, що на південній околиці села, відкрито поселення раннього залізного віку (VII – VI століть до нашої ери). З околиць села походять розрізнені знахідки бронзових предметів.
== Історія ==
Перша писемна згадка про Королево датується 1262 роком, коли папа Орбаном IV у одному зі своїх листів, в якому він пише про поселення QUARELIAZA (хоча є інші версії, за якими про Королево згадують на два роки раніше, тобто в 1262 році), а про Королівський замок Ньолаб — у 1279 році. В одній із грамот, датованій 1272 роком, Карой Роберт дозволив угорській знаті полювання на ведмедів, кабанів, оленів у навколишніх лісах, однак простому люду це було заборонено. Про існування замку у цій грамоті не згадується. Як свідчать угорські літописці, замок Ньолаб зводив (Кун) Ласло IV. Споруда мала не правильну форму, була двоярусною, схожою на пшеничний сніп (звідси замок і отримав свою назву). Спочатку замок був власністю Боршо Бенедека, а потім в 1312 році, Карой Роберт видав указ, згідно з яким бастіон отримав нового хазяїна. В IX—X ст. на місці замку існувало поселення слов'ян, а в кінці XII ст. на городищі був побудований дерев'яний королівський мисливський будинок, від котрого Королево і отримало свою назву.▼
[[Файл:Ruins of New Synagogue, Korolevo (Kiralyhaza).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Руїни залізничного клубу (колишня Нова Синагога).]]
▲Перша писемна згадка про Королево датується 1262 роком, коли папа Орбаном IV у одному зі своїх листів, в якому він пише про поселення QUARELIAZA (хоча є інші версії, за якими про Королево згадують на два роки раніше, тобто в 1262 році), а про Королівський замок Ньолаб — у 1279 році. В одній із грамот, датованій 1272 роком, Карой Роберт дозволив угорській знаті полювання на ведмедів, кабанів, оленів у навколишніх лісах, однак простому люду це було заборонено. Про існування замку у цій грамоті не згадується. Як свідчать угорські літописці, замок Ньолаб зводив (Кун) Ласло IV. Споруда мала не правильну форму, була двоярусною, схожою на пшеничний сніп (звідси замок і отримав свою назву). Спочатку замок був власністю Боршо Бенедека, а потім в 1312 році, Карой Роберт видав указ, згідно з яким бастіон отримав нового хазяїна. В IX—X ст. на місці замку існувало поселення слов'ян, а в кінці XII ст. на городищі був побудований дерев'яний королівський мисливський будинок, від котрого Королево і отримало свою назву.
У Королеві було переписане [[Королівське Євангеліє]].
| |||