Королево: відмінності між версіями

== Історія ==

Королево має багатовікову історію боротьби з різними поневолювачами: угорськими, австрійсько-німецькими, чеськми, румунськими. По-різному у різні часи називали цей край: Руська Країна, Фелвідейк, Угорська Русь, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпаття. Так само по-різному називали село: Фелсас, Кірайгазо, Кралово-над-Тісой, Королево.

Перша писемна згадка про Королево датується 1262 роком. В IX—X ст. на місці замку існувало поселення слов'ян, а в кінці XII ст. на городищі був побудований дерев'яний королівський мисливський будинок, від котрого Королево і отримало свою назву.

 

 

Вченим вдалося дослідити 15 культурних шарів, останньому з яких 25 тисяч років. Ця ранньопалеолітична стоянка досліджувалась чехословацькими вченими, однак найуспішнішими та найпродуктивнішими все-таки були розкопки професора Гладиліна В. М., який протягом десяти років очолював групу археологів Академії Наук УРСР, що працювала тут щоліта. Професор Гладилін вважав, що сотні тисяч років тому схили гори, на якій знаходиться первісна стоянка людей, був берегом річки Тиса. Однак з часом вода вирила собі русло, поглибивши його на 100—120 метрів. А на вершині гори можна і сьогодні знайти річкову гальку, тобто ця вершина колись справді була берегом. Значну допомогу в проведенні розкопок вченим надавав директор щебеневого заводу Карпенко В. О. Працювали тут і наші{{які}} колишні учні, зокрема Вікторія Токач, Мирослава Багорик, Любов Перинець та багато інших.

Сьогодні{{коли}} поки що нема ентузіастів, які б почали роботу по створенню [[музей просто неба|музею просто неба]]. А це вкрай потрібна справа. Така унікальна стоянка — це національна гордість нашої країни. Цивілізації людей на нашій планеті всього кілька тисяч років. А тут, на цій не дуже примітній вершині гори, промайнула вся революція людства. Та може трапитися і так, що ця унікальна пам'ятка людства зникне: щебеневий кар'єр вперто і наполегливо «з'їдає» гору, яка без перебільшення стала колискою людства на європейському континенті.{{джерело}}

Як свідчать письмові джерела, вперше Королево згадується в 1264 році папою Орбаном IV у одному зі своїх листів, в якому він пише про поселення QUARELIAZA (хоча є інші версії, за якими про Королево згадують на два роки раніше, тобто в 1262 році), а про Королівський замок Ньолаб — у 1279 році. В одній із грамот, датованій 1272 роком, Карой Роберт дозволив угорській знаті полювання на ведмедів, кабанів, оленів у навколишніх лісах, однак простому люду це було заборонено. Про існування замку у цій грамоті не згадується. Як свідчать угорські літописці, замок Ньолаб зводив (Кун) Ласло IV. Споруда мала не правильну форму, була двоярусною, схожою на пшеничний сніп (звідси замок і отримав свою назву). Спочатку замок був власністю Боршо Бенедека, а потім в 1312 році, Карой Роберт видав указ, згідно з яким бастіон отримав нового хазяїна.

Хто ж вони, племена, які заселяли територію нашого краю більш ніж 2000 років тому назад? Як пише у своїй знаменитій «Географії» римський громадянин, давньогрецький математик, астроном, географ [[Клавдій Птолемей]], це були карпи (звідси гори Карпати). На початку V століття н. е., у період великого переселення народів почався масовий рух гунів з Азії (похід Аттіли), який в 409 році, тобто 1600 років тому, подолавши Венецький перевал, почали витісняти слов'янські племена. Корінні жителі на той час займались землеробством, скотарством, полюванням. Трупи загиблих спалювали. Тобто їх обрядовість майже ідентичне обрядовості інших слов'янських племен того часу. Чехословацькі історики вважають, що в 450 р. до н. е. територію як Словаків, так Закарпаття заселили кельти, а їх потім витіснили германські племена, що воювали з римським імператором Марком Аврелієм та Коммодієм.

 

* [http://www.youtube.com/watch?v=uIXB1AeaY30 Телепрограма «Королево Сьогодні» (6-тий Випуск)]

== Посилання ==

* [http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/korolevskij-zamok-njalab Королівський замок Ньолаб на www.zamki-kreposti.com.ua] {{ref-ru}}

* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11078 Облікова картка]

 

{{Виноградівський район}}