Штурвал: відмінності між версіями

Традиційний штурвал складається з восьми (рідше 6 чи 10) циліндричних спиць, виточених у формі [[балясина|балясин]] і з'єднаних у центральній втулці-[[маточина|маточині]] (іноді закритій мідною бляхою), через яку проходить вісь. Квадратний отвір у центрі маточини, крізь який проходить вісь, називається ведучим квадратом ({{lang-en|drive square}}) і часто обрамляється мідною платівкою, на якій зазвичай карбували назву виробника. Зовнішній обід колеса складався з трьох окремих плоских ободів-шарів ({{lang-en|felloes}}) — лицьового, середнього і заднього, кожен з яких був складений з чотирьох окремих секторів (тому обід також називався ''квадрант''). Спиці проходили через середній шар обода, утворюючи ручки зовні його. Одна з ручок (так звана «королівська», верхнє положення якої означало пряме положення пера стерна) зазвичай споряджалась додатковими жолобками на кінці: це уможливлювало стерновому знайти її навпомацки й зорінтуватися в темноті. Для виготовлення штурвалів застосовувалися деревини тика чи махагоні, стійка до зношення й впливів морської води. Сучасні штурвали, особливо на малих суднах, можуть виробляти в стилі старовинних.

Поворотний механізм на ранніх зразках штурвала складався з великого колеса, закріпленого на дерев'яному веретені і з'єднаному через нього з дерев'яним циліндром-барабаном. Саме веретено кріпилось до двох стійок, встановлених на дерев'яній платформі (часто ящику). Мотузка чи ланцюг від румпеля ([[штуртрос]]) обмотувалась навколо барабана (5-6 витків), спускалась донизу двома кінцями, які проходили через два прорізи у верхній кришці платформи (ящика) і далі йшли через два [[шків]]и під самою палубою (обабіч стійок штурвала) і пару [[Блок (механіка)|блоків]] до румпеля. Обертаючи колеса (які були жорстко з'єднані і тому рухались одночасно)колесо, намотували мотузок на барабан в той чи інший бік і відхиляли тим самим румпель праворуч чи ліворуч. Якщо стерновий стояв обличчям за курсом судна, то обертанням колеса проти годинникової стрілки він відхиляв румпель на правий борт і відповідно перо стерна вліво, вимушуючи корабель повертати на лівий борт<ref name=wolfram>{{Cite book|title=Historic Ship Models|last=zu Mondfeld|first=Wolfram|origyear=1977|publisher=Sterling Publishing Company|year=2005|place=New York|url=https://books.google.com/books?id=5nrXLkfLBGcC&pg=PA151&lpg=PA151#v=twopage&q&f=true|accessdate=3 September 2013|isbn=1-4027-2186-2|oclc=60525064}}</ref>. Зі збільшенням розмірів кораблів стали використовуватися подвійні і потрійні штурвали: з двох-трьох коліс, з'єднаних одне з одним спільним веретеном (вони були жорстко з'єднані між собою і тому рухались одночасно). Завдяки кільком колесам зі штурвалом могли управлятися 2-3 стернових, що було необхідно в штормову погоду.