Сухомлинов Володимир Олександрович: відмінності між версіями

Освіту здобув в Миколаївському кавалерійському училищі (1867) і Миколаївській академії Генштабу (1874). Випущений в лейб-гвардії Уланський Його Величності полк. З 25.10.1874 старший ад'ютант 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії, потім обер-офіцер для особливих доручень при штабі 1-го армійського корпусу (АК), командував ескадроном лейб-гвардії кірасирського Його Величності полку. Під час [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецької війни 1877-78]] з 19.3.1877 полягав у розпорядженні головнокомандувача армією великого князя Миколи Миколайовича (старшого). За бойові заслуги у війні нагороджений в 1878 орденом Св. Георгія 4-го ступеня і золотою зброєю. З 11.4.1878 штаб-офіцер для особливих доручень при штабі 1 АК, з 6.5.1878 правитель справ Миколаївської академії Генштабу. З 25.11.1884 командир 6-го лейб-драгунського Павлоградського полку, з 10.1.1886 начальник офіцерської кавалерійської школи. З 16.4.1910 начальник 10-ї кавалерійської дивізії, з 25.5.1899 начальник штабу, з 12.10.1902 помічник командувача, а 23.10.1904-2.12.1908 командувач військами [[Київський військовий округ|Київського ВО]]. Одночасно з 19.10.1905 займав пост Київського, Подільського і Волинського [[генерал-губернатор]]а. З 2.12.1908 начальник Генштабу. 11.3.1909 С. зайняв пост військового міністра і одночасно 6.12.1911 введений в [[Державна Рада Російської імперії|Державну раду]]. КористувавсяЗ незміннимвеликою розташуваннямприхильністю до Сухомлинова ставилися [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] і Олександри[[Олександра ФедорівниФедорівна]].